Психолого-педагогічні умови забезпечення наступності здоров’язбережувальної освіти між закладом дошкільної освіти та початковою школою

Анотація

Мета статті полягає в обґрунтуванні структури психолого-педагогічних умов наступності здоров’язбережувальної освіти дітей у закладі дошкільної освіти та загальної середньої освіти на етапі навчання у початковій школі.

Матеріал і методи дослідження. Досягнення мети відбувалося поетапно. Використовували адекватні методи дослідження, зокрема аналіз, синтез, систематизація, узагальнення, теоретичне моделювання, анкетне опитування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. При цьому анкетування відбувалося за допомогою розробленої анкети, зміст якої спрямовувався на отримання інформації щодо складу педагогічних умов і структури наступності у здоров’язбережувальній освіті дітей. Крім цього з’ясовували характеристики, що є визначальними у зазначених педагогічних умовах.

Результати дослідження. Проведеним дослідженням на теоретичному рівні встановлено зростання значення неперервної здоров’язбережувальної освіти дітей. Дослідженням на емпіричному рівні виокремлено умови забезпечення наступності у такому процесі (єдність організаційно-педагогічних засад та підходів до формування програм і методик навчання; підготовка педагогів до вирішення проблеми наступності; врахування психофізіологічних вікових особливостей дітей; співпраця дошкільних та закладів початкової освіти; застосування інноваційних освітніх технологій). Встановлено, що елементами системи психолого-педагогічних умов наступності у здоров’язбережувальній освіті в закладі дошкільної освіти і початковій школі є мотиваційний, інтелектуальний, поведінковий. При цьому, психологічні умови виступають внутрішніми утвореннями дітей на етапі вступу до школи. Вони слугують основою для визначення педагогічних умов, що стосуються адекватних підходів до організації й упровадження освітнього процесу з формування знань, умінь, навичок здоров’язбережувального змісту.

Висновки. Педагог повинен забезпечити поступове зростання самостійності дитини. Використовуються для цього стимулювання, заохочення ініціативних дій дитини щодо здоров`язбережувальної поведінки, реалізація діяльності у нестандартних ситуаціях.