Аналіз особливостей рухової активності та якості життя здобувачів в умовах воєнного стану

Анотація

Рухова активність є ключовим чинником підтримки фізичного здоров’я, психологічного благополуччя та соціальної активності молоді. Сучасні наукові дослідження засвідчують стійку тенденцію до зниження рівня рухової активності, яка особливо загострюється в умовах воєнного стану.

Мета дослідження – визначити особливості рухової активності здобувачів вищої освіти та здійснити оцінку якості їхнього життя в умовах воєнного стану.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та отримання емпіричних даних було використано комплекс методів. На емпіричному рівні застосовувалися соціологічні методи, зокрема письмове опитування з використанням спеціально розробленої анкети, спрямованої на визначення особливостей рухової активності здобувачів. Для оцінювання когнітивного компонента суб’єктивного благополуччя використовувалася україномовна версія опитувальника Satisfaction With Life Scale (SWLS). З метою комплексної оцінки стану здоров’я та якості життя до анкети були включені додаткові блоки, сформовані на основі опитувальника 36-Item Short Form Survey Instrument (SF-36). Для обробки та аналізу отриманих даних застосовувалися методи математичної статистики. Під час опрацювання наукових джерел використовувалися методи аналізу, систематизації, узагальнення та теоретичного моделювання. У дослідженні взяли участь 170 здобувачок першого року навчання віком 17 ± 0.5 року, які належали до основної медичної групи.

Результати дослідження. Встановлено, що 89 % респонденток добре обізнані щодо значення рухової активності та вважають її важливою для збереження здоров’я й психологічного стану, проте регулярність і тривалість занять є недостатніми. Найбільш привабливими видами фізичної активності для дівчат є ігрові види спорту та туризм. Якість життя опитаних загалом характеризується відносною стабільністю, однак має низку проблемних аспектів. Більшість респонденток (65 %) позитивно оцінює своє життя, тоді як 35 % відчувають певне незадоволення. Самооцінка стану здоров’я у 85 % здобувачок є доброю або посередньою. Разом із цим у 70 % респонденток зафіксовано помірні, а у 29 % – виражені обмеження рухової активності, що негативно впливає на виконання повсякденних справ. Лише 29 % опитаних не відчувають впливу стану здоров’я на щоденну діяльність, тоді як більшість респонденток зазначає обмеження різного ступеня (від 25 % до 75 %).

Висновки. Незважаючи на високий рівень обізнаності здобувачок щодо значення рухової активності, її фактичний рівень залишається недостатнім і супроводжується обмеженнями повсякденної діяльності. Отримані результати обґрунтовують необхідність упровадження комплексних програм фізичного виховання, спрямованих на підвищення рухової активності та покращення якості життя здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану.