Особливості вияву основних компонентів фізичної підготовленості підлітків

Анотація

Фізична підготовка та її результати продовжують залишатися важливою складовою компетентностей, визначених новою українською школою як першочергові для формування в учнів. Увага до такої підготовки, але передусім до параметрів навантаження, зростає у підлітковий період, а значить потребує дієвих рекомендацій. Мета – встановити особливості вияву рухових якостей, як компонентів фізичної підготовленості хлопчиків у період 13-15 років.

Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 154 хлопчики, його тривалість – два навчальних роки. У жодного не було застережень щодо використання різних параметрів рухової активності у зв’язку зі станом здоров’я. та іншими характеристиками, що вимагали обмеження такої активності. Вивчали дані 14 показників, що характеризували основні компоненти фізичної підготовленості. Для отримання таких даних використали добре відомі рухові тести, що широко використовується у практиці рухової активності, відповідають вимогам надійності й інформативності. Тестування відбувалося на початку (вересень) та наприкінці (травень) навчального року.

Результати. В однорідній за статтю і віком вибірці індивідуальні результати хлопчиків практично в кожному показнику істотно відрізнялися між собою. Із віком така розбіжність поглиблюється: зросла кількість показників, у яких Min та Max значення відрізнялися найбільше, – з двох у 13 років до п’яти у 15 років. У кожному віці періоду 13-15 років розподіл індивідуальних результатів хлопчиків виявляв загальну тенденцію: він відрізнявся від нормального практично в усіх показниках, за винятком окремих випадків. Останні формували вікові особливості вияву досліджуваних компонентів: 13 років – розподіл значень у 12-ти з усіх 14-ти показників відрізнявся від нормального, як за W-критерієм, так і критерієм Колмогорова-Смирнова; виключенням були координація у балістичних рухах на дальність провідною рукою та координація в акробатичних рухових діях. У 14 років відмінним від нормального розподілом відзначалися всі 14 показників, у 15 років – 12, але які відрізнялися від встановлених у 13 років; такими були рухливість у поперековому відділі хребта та плечових суглобах.

Висновки. Виявлену мультимодальність необхідно враховувати при опрацюванні даних, що описують функціональні, рухові, морфологічні характеристики дітей, підлітків, молоді певних статі та віку, а також програм рухової активності різної спрямованості. Інший, але не менш важливий аспект урахування виявлених особливостей, полягає в усуненні мультимодальності задля досягнення однорідності сформованої вибірки хлопчиків 13-15 років шляхом урахування комплексу різних особливостей індивіда, використовуючи для цього ознаки, що належать до генетичних маркерів.