Особливості постуральної стабільності у фізично здорових дітей та з особливими освітніми потребами за результатами спеціальної інструментальної фіксації

Анотація

У статті розглянуто дані про валідність та надійність розробленого software and hardware complex для фіксації результатів учнів 14-17 років здорової популяції та з особливими освітніми потребами у тесті на постуральну стабільність.

Мета дослідження полягала в експериментальному визначенні відповідності метрологічним вимогам програмно-апаратного комплексу, розробленого на основі новітньої електроніки для фіксації результатів підлітків і молоді різних нозологічних груп у тесті на постуральну стабільність.

Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь 34 дівчинки, 34 хлопчика з особливими освітніми потребами та 24 дівчинки, 22 хлопчики здорової популяції; вік усіх був у межах від 14,5±0,4 до 15,1±0,3 років. Розроблений комплекс використовували для фіксації результатів у BESS, який дозволяє оцінювати у різних групах населення стан розвитку постуральної стабільності. Визначали надійність та критеріальну валідність розробленого комплексу та традиційного способу фіксації результатів у тесті. Аналізували окремо дані дівчаток і хлопчиків здорової популяції, а також із особливими освітніми потребами внаслідок захворювань серцево-судинної та нервової систем.

Результати. Дані експерименту свідчили про розбіжність значень надійності, валідності у випадку фіксації результатів у BESS традиційно та з використанням розробленого комплексу. Так у першому випадку в дівчаток і хлопчиків зі здорової популяції надійність була середньою (rtt відповідно від 0.355 до 0.611, від 0.342 до 0.617), валідність – переважно низькою (rtt від 0.182 до 0.343, від 0.182 до 0.331). Використання розробленого комплексу забезпечило високий рівень надійності (у дівчаток її характеризували rtt від 0.901 до 0.951, у хлопчиків – від 0.902 до 0.954) та середній – валідності (rtt від 0.591 до 687 та від 0.601 до 0.687). Аналогічними рівнями, за винятком значень коефіцієнтів кореляції, відзначалася надійність і валідність фіксації результатів у дівчаток із захворюваннями серцево-судинної та нервової систем, а також хлопчиків.

Висновки. Використання дівчатками 14-17 років зі здорової популяції та з особливими освітніми потребами внаслідок захворювань серцево-судинної і нервової систем, так само як і хлопчиками, відзначалося практично однаковими значеннями валідності й надійності. Але в усіх випадках розроблений комплекс фіксації результатів у BESS переважав традиційний (візуальний) спосіб. Об’єктивна, точна і надійна інформація, отримана від розробленого комплексу може суттєво підвищити дієвість персональних програм фізичної активності з поліпшення у підлітків і молоді постуральної стабільності.