Виявлення стресостійкості та інтересу студенток до занять плаванням у процесі фізичного виховання

Анотація

Актуальність дослідження визначається сучасними соціально- освітніми викликами, зокрема зниженням рівня рухової активності студентів, високим рівнем стресових навантажень та недостатнім формуванням навичок саморегуляції, що негативно впливають на фізичний, психоемоційний та соціальний стан молоді. У сучасних умовах воєнного стану, підвищеної психоемоційної напруги та обмежених ресурсів для організації фізичної активності проблема підтримки здоров’я студентів набуває особливої важливості.

Мета дослідження – є виявлення рівня стресостійкості здобувачів вищої освіти, визначення їхнього інтересу до занять плаванням під час занять з фізичної культури та з’ясування чинників, що впливають на формування мотивації до цього виду фізичної активності.

Методи дослідження. Для одержання необхідних даних, як визначальної умови досягнення такої мети, було використано комплекс адекватних методів дослідження. Із таких, що реалізовувалися під час дослідження на емпіричному рівні, були письмове опитування (з використанням розробленої нами анкети), а також анкетне опитування для виявлення стресостійкості та методи математичної статистики. Під час опрацювання різних джерел інформації було використано метод аналізу, систематизації, узагальнення, теоретичного моделювання. Участь у дослідженні взяли 228 здобувачів вищої освіти першого та другого років навчання жіночої статі, віком 17,8 ± 0,5 року. Усі вони належали до основної медичної групи.

Результати дослідження показали, що більшість респондентів позитивно ставляться до занять фізичною культурою, однак фактична активність у плаванні залишається низькою. Основними мотивами для занять є покращення здоров’я, підвищення фізичної форми та отримання позитивного емоційного ефекту, тоді як головними перешкодами виступають нестача часу, страх води, відсутність належних умов для занять, недостатній рівень навичок та обмежений доступ до басейнів. Також виявили, що понад 79 % студенток перебувають у стані підвищеного стресу різного ступеня, що свідчить про доцільність використання плавання як ефективного засобу психофізіологічної регуляції та розвитку адаптаційних резервів організму.

Висновки отримані дані підкреслюють необхідність впровадження комплексних програм, спрямованих на формування мотивації до регулярних занять плаванням, підвищення рівня фізичної культури, розвитку стресостійкості та навичок саморегуляції студентів. Результати дослідження також демонструють важливість інтеграції практичних та теоретичних компонентів навчання з фізичної культури, що дозволяє підвищити зацікавленість студенток у заняттях, сформувати усвідомлене ставлення до власного здоров’я та забезпечити комплексний підхід до фізичної та психоемоційної реабілітації молоді в умовах сучасних соціально-освітніх викликів.