Формувальне оцінювання як інструмент підвищення мотивації до занять фізичною культурою

Анотація

У сучасних умовах зниження рівня фізичної активності здобувачів освіти та збільшення часу, проведеного за гаджетами, надзвичайно гостро постає питання формування стійкої мотивації до занять фізичною культурою. Одним із перспективних напрямів вирішення цієї проблеми є впровадження формувального оцінювання в освітній процес. Формувальне оцінювання, що орієнтоване на зворотний зв’язок, самоаналіз та індивідуальний прогрес, має значний потенціал як мотиваційний інструмент у навчанні фізичної культури.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку педагогічних підходів, які б ефективно активізували здобувачів, за- лучали їх до навчального процесу та сприяли формуванню внутрішньої мотивації до фізичних вправ і здорового способу життя.

Метою дослідження є виявлення ефективності формувального оцінювання як чинника підвищення мотивації учнів до участі в уроках фізичної культури.

Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь учні 7-х класів (віком 12-13 років), які були розподілені на експериментальну (22 особи) та контрольну (19 осіб) групи. Для оцінювання мотивації використовувався опитувальник PALMS (Physical Activity and Leisure Motivation Scale), що включає вісім мотиваційних шкал: розвиток навичок, задоволення, змагання/досягнення, фізичне здоров’я, психологічні переваги, зовнішні заохочення, соціальна взаємодія, контроль ваги. Протягом одного семестру в експериментальній групі застосовувалося формувальне оцінювання, яке включало елементи самооцінювання, взаємооцінювання, індивідуальний зворотний зв’язок та цифрові засоби фіксації прогресу. Аналіз даних проводився з використанням непараметричних статистичних методів (критерій Вілкоксона), рівень значущості визначено як p < 0.05.

Результати дослідження. Отримані результати засвідчили статистично достовірне зростання показників мотивації в експериментальній групі за такими шкалами: розвиток вмінь, змагання / досягнення, зовнішні заохочення, соціальна взаємодія, контроль ваги. У контрольній групі достовірних змін не зафіксовано. Найбільш виражені позитивні зрушення спостерігались у дівчаток за шкалами розвитку навичок та контролю ваги, що може свідчити про високу чутливість до особистісно орієнтованих форм оцінювання. Встановлено, що впровадження формувального оцінювання активізує внутрішню мотивацію учнів, підвищує зацікавленість до навчального процесу та сприяє формуванню позитивного емоційного ставлення до занять фізичною культурою.

Висновки. У підсумку можна констатувати, що формувальне оцінювання є ефективним педагогічним засобом підвищення навчальної мотивації в галузі фізичної культури. Отримані результати узгоджуються з положеннями теорії самодетермінації, згідно з якою створення умов для розвитку автономії, компетентності та соціальної взаємодії сприяє зростанню внутрішньої мотивації. З огляду на це доцільно впроваджувати формувальне оцінювання як складову системної інноваційної практики у шкільному курсі фізичної культури.