Інструментальна фіксація у дошкільників координації рухів нижніми кінцівками

Анотація

У статті розглянуто параметри метрологічних характеристик, якими відзначалася фіксація результатів тестування координації рухів нижніми кінцівками з використанням розробленого нами приладу та у традиційний спосіб.

Мета дослідження полягала в експериментальному визначенні ефективності використання приладу, розробленого на основі новітньої електроніки, для фіксації у дошкільників результатів виконання тесту на координацію рухів нижніми кінцівками.

Матеріал та методи. У дослідженні взяли участь 42 дитини віку 6 років, з яких 21 дівчинка (6.1±0.2 років) і 21 хлопчик (6.0±0.4 років). Діти не мали відхилень у стані здоров’я, їх було обрано методом випадкової вибірки із загальної вибірки чисельністю 84 дитини. Розроблений прилад використовували для фіксації результатів у тесті «the foot-tapping test (FTT)», який дозволяє оцінювати стан розвитку координації рухів нижніми кінцівками. Визначали такі метрологічні характеристики фіксації результатів: надійність, валідність. Аналізували окремо дані дівчаток та хлопчиків, одержані після кожного з трьох щомісячних тестувань. Порівнювали результати, що були одержані традиційним способом їхньої реєстрації, та одержані за допомогою розробленого нами приладу.

Результати. Фіксація результатів виконання дітьми тесту FTT традиційним (візуальна оцінка результату) способом та за допомогою розробленого нами приладу засвідчила існування розбіжності в їхній надійності та валідності. Значення їх коефіцієнтів свідчили, що другий зазначений спосіб суттєво кращий, ніж перший. Так у дівчаток коефіцієнти надійності знаходилися в межах 0.895-0.907, у хлопчиків – 0.890-0.901, коефіцієнти валідності – відповідно у межах 0.607-0.648 та 0.602- 0.610. У всіх випадках такі значення коефіцієнтів свідчили про досить високий ступінь надійності та валідності. Традиційний спосіб фіксації результатів відзначався низьким ступенем валідності та надійності. Крім цього, не було виявлено розбіжності у середніх результатах дівчаток і хлопчиків, що свідчило про подібну тенденцію у розвитку координації рухів нижніми кінцівками.

Висновки. Під час вивчення зазначеного виду координації у дітей дошкільного віку доцільно для фіксації результатів використовувати розроблений нами прилад. Моніторинг розвитку координації здійснювати систематично. Під час аналізу отриманих даних не обов’язково формувати окрему вибірку дівчаток та хлопчиків.