Роль та вплив психологічної підготовленості військовослужбовців на виконання завдань військово-професійної діяльності

Анотація

Постійне залучення військовослужбовців до виконання обов’язків в екстремальних умовах може сприяти дезадаптації, зниження пристосованості організму до різних умов середовища, нервово- психічної перенапруги та виникнення у них стійких негативних психічних станів. Тому проблема формування психологічної підготовленості військовослужбовців Збройних Сил України до виконання завдань військово-професійної діяльності в умовах сьогодення є актуальною, адже саме від такої готовності залежить не тільки ефективність професійної діяльності військовослужбовців, але й їх особиста безпека. Мета дослідження – д ослідити в плив в иконання завдань військово-професійної діяльності на психологічну підготовленість
військовослужбовців. Методи дослідження: аналіз та узагальнення науково-методичної літератури, тестування, методи математичної статистики. Проаналізовано понад 70 джерел інформації та виокремлено 32 джерела літератури, матеріал яких було опрацьовано за допомогою загальнонаукових методів. В експерименті взяло участь 47 курсантів першого курсу та 49 курсантів третього і четвертого курсу навчання спеціальності «Управління діями підрозділів механізованих військ» – з метою визначення рівня професійної підготовленості за відповідними нормативами та тестами «Збірника нормативів бойової підготовки Сухопутних військ» та «Курсу стрільб з стрілецької зброї та бойової техніки» та 81 військовослужбовець (три групи військовослужбовців (взводи, групи) по 27 чоловік у кожній) рівень підготовленості та термін навчання яких був достовірно рівний (р>0.05) – з метою визначення ефективності виконання запропонованих вправ для розвитку ходу подальшого виконання бойового завдання. Вік респондентів – 17-24 роки (19.6±0.2). Результати. Встановлено, що більшість військовослужбовців механізованих підрозділів з побоюванням виконують деякі нормативи бойової підготовки за наявності екстремальних умов та застосування факторів бойової обстановки. Аналіз особистих карток показав, що доставку боєприпасів під вогнем противника з бойовою стрільбою та з подальшим завантаженням (посадкою) в техніку вільно, без додаткових команд виконують 13.8 % військовослужбовців, 36.7 % воїнів не здатні виконати нормативи на позитивну оцінку та 49.5 % виконують нормативи з розгубленістю та за допомогою партнерів, інструкторів. Висновки. Аналіз показників подальшого виконання нормативів бойової підготовки вказують на недостатню психологічну готовність військовослужбовців до виконання завдань за призначенням. Кількість піхотинців, які самостійно та у повному обсязі виконують нормативи становить 46.0 % особового складу, 54.0 % воїнів не в змозі самостійно та впевнено виконати нормативи на позитивний результат. При цьому, кількість військовослужбовців, які не впевнено та самостійно не можуть виконати нормативи професійної підготовленості військовослужбовців серед курсантського складу перших курсів навчання (48.9 %) та старших курсів навчання (45.6 %) достовірно не відрізняється (р>0.05). Дослідження виконання бойового завдання військовослужбовцями трьох сформованих груп показало, що жодна група не змогла у повному обсязі виконати поставлене бойове завдання.