Вплив чинників стресу на психологічну готовність військовослужбовців виконувати завдання професійної діяльності

Автор(и)

  • Олег Первачук Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0107-4303
  • Сергій Романчук Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, м. Львів, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2246-6587
  • Тарас Івакін Військовий інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», м. Харків, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-2049-6678
  • Сергій Гоманюк Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, м. Харків, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-4140-3415
  • Євген Іщенко Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, м. Харків, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-9949-8598
  • Віталій Золочевський Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, м. Харків, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-0713-7435
  • Сергій Степанков Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам’янець-Подільський, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3957-7635
  • Сергій Потапчук Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, м. Кам’янець-Подільський, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5512-9384
  • Сергій Андреєв Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам’янець-Подільський, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-6346-5273
  • В’ячеслав Цимбалістий Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам’янець-Подільський, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-0401-0292
  • Олександр Хомовський Подільський державний аграрно-технічний університет, м. Кам’янець-Подільський, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7323-6845

Ключові слова:

тривожність, військовослужбовці, бойове завдання, стресові фактори, показник

Анотація

Досвід участі Збройних Сих України у веденні бойових дій проти агресора рф показав, що результат виконання бойових завдань підрозділами залежить, насамперед, від психологічної готовності особового складу, яка забезпечується професійним відбором, професійною підготовкою фахівців до ефективної та безпечної діяльності та безпосередньою професійною діяльністю. Мета дослідження – дослідити вплив показників рівня розвитку якостей, які характеризують ступінь тривожності, занепокоєння, емоційного напруження внаслідок дії стресових факторів та факторів на психологічну підготовленість військовослужбовців до виконання завдань військово-професійної діяльності в різних умовах. Матеріал і методи дослідження. Для виявлення показників та рівня розвитку якостей, які характеризують ступінь тривожності, занепокоєння, емоційного напруження внаслідок дії стресових факторів та які впливають на психологічну підготовленість військовослужбовців до виконання завдань за призначенням нами було організовано та проведено тестування за опитувальником за Спілбергером- Ханіним відповідно до шкали оцінки особистісної тривожності з військовослужбовцями сформованих груп у пункті постійної дислокації та перед виконанням вправ. У дослідженні взяли участь 78 військовослужбовців спеціальностей «Управління діями підрозділів механізованих військ» (n=39, І-ІІ курс навчання; n=39, ІІІ-ІV курс навчання). Вік респондентів – 17-24 роки. Результати. Встановлено, що у більшості воїнів молодших курсів за результатами опитування у повсякденному житті високий рівень особистої тривожності (78.7 %). З числа даних військовослужбовців не має жодного, який би мав низький рівень тривожності. Середній показник особистої тривожності відповідає показнику високого рівня (48.92±1.15 у. о.). Особиста тривожність військовослужбовців старших курсів становить 42.87±1.27 у. о., що коливається в межах середнього рівня тривожності. Висновки. Проведений аналіз показав, що у процесі виконання бойового завдання відбувається достовірне підвищення рівня тривожності особового складу. Середній показник реактивної тривожності курсантів молодших курсів достовірно гірший, аніж показник особистої тривожності (р<0.001; t=4.78). Така ж тенденція між показниками реактивної та особистісної тривожності після опитування виявлена і на старших курсах навчання. Даний факт підтверджує, що рівень психологічної готовності та підготовленості особового складу військовослужбовців піхотинців перебуває на недостатньому рівні, що у свою чергу, веде за собою зниження рівня бойової підготовленості підрозділів та свідчить про необхідність перегляду змісту, форм, методів для забезпечення готовності військовослужбовців до виконання завдань професійної діяльності.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-04

Як цитувати

Первачук, О., Романчук, С., Івакін, Т., Гоманюк, С., Іщенко, Є., Золочевський, В., Степанков, С., Потапчук, С. ., Андреєв, С., Цимбалістий, В., & Хомовський, О. (2024). Вплив чинників стресу на психологічну готовність військовослужбовців виконувати завдання професійної діяльності. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, (Випуск 28(3), 171–177. вилучено із http://visnyk-sport.kpnu.edu.ua/article/view/296244