Активне дозвілля і його організація: історичний контекст

Автор(и)

  • Тетяна Мицкан Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4164-2961
  • Богдан Мицкан Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5853-713X
  • Тарас Маланюк Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3007-3617
  • Василь Луцький Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3940-1349
  • Юрій Олійник Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4384-7805
  • Олена Лежньова Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1393-3163
  • Василь Качан Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, м. Вінниця, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-4930-5222

Ключові слова:

активне дозвілля, «вільний час», функції дозвілля

Анотація

Із розвитком технологій з’явилося явище, пов’язане з наявністю часу на проведення дозвілля у великих масштабах. Це створило нову соціальну проблему, яка змусила багато країн звернути увагу на цю категорію життя. Водночас, виявилося, що характер будь-якої виконаної роботи має негативний вплив на людину, який необхідно компенсувати під час активного дозвілля. Мета – розкрити генезис сфери дозвілля у суспільній діяльності різних категорій людей. Методи. Ми застосували аналіз наукової літератури за напрямами: педагогіка, філософія культури, фізична культура, педагогічна герменевтика, методологія науки, інноватика, системний аналіз, педагогічна синергетика, та відповідно, шляхи реалізації комплексного підходу в організації активного дозвілля. Відповідно до ідей трансферу знань та їх педагогічної інтеграції, застосовувалися підходи, візії і стратегії, характерні для психології, педагогічної і філософської антропології. В опитуванні щодо форм проведення сімейного дозвілля взяли участь шістсот сімей з різних соціальних груп (по 200 з кожної області Галичини – Івано- Франківської, Тернопільської, Львівської). Результати. Проведене дослідження дозволило встановити як хвилеподібний (період старожитної Грецької культури, Середньовіччя, епохи відродження, переходу до індустріального і постіндустріального суспільства), так ідеологічно спостворений (часи комунобільшовизму) періоди організації і проведення активного дозвілля серед дітей, молоді і дорослих. Висновок. Раціональну організацію «вільного часу» та його використання були вже актуальними за часів старожитної Греції. Після деякого упадку в період Середньовіччя, настала пора відродження культури проведенння дозвілля, актуалізувалися його активні форми (ігри, спорт, активний туризм). У кінці ХІХ на початку ХХ століть західноєвропейські традиції організації активного дозвілля поширилися на терени Галичини. В добу комунобільшовизму активне дозвілля було ідеологізоване людиноненависницькою імперською системою. На даний час, не дивлячись, на привабливість телекомунікацій і соціальних мереж, поступово активне дозвілля набираю популярності і нового змісту як серед дітей, молоді, так і дорослих.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-04

Як цитувати

Мицкан, Т., Мицкан, Б., Маланюк, Т., Луцький, В., Олійник, Ю., Лежньова, О., & Качан, В. (2024). Активне дозвілля і його організація: історичний контекст. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, (Випуск 28(3), 155–170. вилучено із http://visnyk-sport.kpnu.edu.ua/article/view/296239