Анімація в системі активного дозвілля
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-8082.2023-28(1).24-37Анотація
Як виявляється, на практиці анімація обмежена мистецькою складовою організації заходів та проведенням різного типу рекреації, що не відповідає сучасним потребам управління заходами активного дозвілля. Виникає потреба зміни світоглядної функції анімації в системі дозвілля. Мета дослідження – розкрити світоглядну складову анімаційно-рекреаційної діяльності в системі активного дозвілля. Методи. В дослідженні використали метааналіз, який включав наступні етапи: відбір інформації з наукових джерел; відбір інформації, що відповідає критерію об’єктивності, усунення сумнівних і дублюючих джерел, тобто забезпечення якості зібраного матеріалу; пропорційне включення в обробку джерел, що відображають різні погляди на ті чи інші події та явища. Результати. Анімація – як метод має на меті привести до командної діяльності всіх членів громади. Йдеться про оживлення соціальних сил, властивих соціальному середовищу (як наявних, так і прихованим) з метою здійснення цілеспрямованих та раціональних перетворень, що передбачають зміни в різних сферах суспільного життя. Анімація повинна стимулювати утвердження сучасних демократичних цінностей, розвивати критичне ставлення до нових ідей, моделей поведінки, вести до прояву ставлення від его – до соціоцентричного. Завдання соціокультурної та фізичної анімації по відношенню до індивідів та малих груп – звільнити їх від соціальної ізоляції, пробудження активних поглядів, мотивування культурно-фізичного самоудосконалення, посилити чутливість до проблем навколишнього світу, додати віри у вчиненні раціональних дій (поведінки), залучити людей до активного життя. Завдяки анімаційній діяльності можуть відбутися швидкі корисні зміни в ієрархія цінностей як індивідуума, так і громади. Аніматором культури взагалі і фізичної культури зокрема є той, який доповнює знання, життєвий досвід людей, з якими він контактує, пробуджує їхні інтереси, розкриває нові ідеали життєвих зразків, веде діалог про можливості та шляхи розумного задоволення виявлених та прихованих культурно потреб, в тому числі в особистісній фізичній культурі. Програмуючи анімацію, вибираючи заняття, ігри та заходи необхідно звернути увагу на кілька важливих критеріїв, а саме: мету анімації, сукупність заходів та очікувані результати (ефекти) учасниками. Висновок. Рекреаційна анімація є ефективним засобом проведення активного дозвілля, суспільної комунікації, навчання, оздоровлення, в тому числі усунення постравматичного синдрому, який сьогодні проявляється як в цивільних, так і у військових. Різноманітність видів і форм рекреаційної анімації дає змогу збільшити варіативність, а відтак і адресність рекреаційно-анімаційних програм. Позитивна спрямованість, гедонізм, духовно-творчий характер анімаційної діяльності ставить її в один ряд з іншими засобами психофізичного впливу на організм людини.
Посилання
Abramov, L. K. (2012), Tsentr mistsevoi aktyvnosti dlia rozvytku hromad [Center of local activity for community development]. Kirovohrad, 134 p. [in Ukraine].
Alioshyna, A., Bychuk, O. (2016), “Animatsiia yak vyd rekreatsiinoi diialnosti” [Animation as a type of recreational activity]. Youth Herald,Vol. 21, 15-18. [in Ukraine].
Antypkin, Yu. H., Horban, N. Ye., Lutsenko, O. H. (2021), “Faktory ryzyku rozvytku khvorob tsyvilizatsii” [Risk factors for the development of civilization diseases]. Obstetrics, gynecology, reproductive medicine,Vol. 1(42), 8-11. [in Ukraine].
Blahii, O., Andreieva, O. (2013), “Vplyv animatsiinykh prohram na psykhoemotsiinyi stan ditei shkilnoho viku” [The influence of animation programs on the psycho-emotional state of school-age children]. Theory and methodology of physical education and sports,Vol. 3, 32-35. [in Ukraine].
Derzhavna tsilova sotsialna prohrama rozvytku fizychnoi kultury i sportu na period do 2024 roku [State targeted social program for the development of physical culture and sports for the period until 2024]. Item 1 with changes introduced in accordance with the Resolution of the Сabinet of Ministers of Ukraineю № 1371б 23.12.2020. [in Ukraine].
Dutchak, M. V., Pasichnykб L. V. (2012), “Aktualizatsiia problemy pidhotovky ta realizatsii prohram sportyvnoi animatsii u mistsiakh masovoho vidpochynku” [Actualization of the problem of preparation and implementation of sports animation programs in places of mass recreation]. Bulletin of the Carpathian University. Series: Physical culture, Vol.16, 54-58. [in Ukraine].
Karnaukh, L. V. (2012), “Osoblyvosti sotsializatsii ditei doshkilnoho viku v umovakh suchasnoho sotsialnoho seredovyshcha” [Peculiarities of socialization of preschool children in the conditions of the modern social environment]. Psychological and pedagogical problems of the village school, Vol. 40, 110-114. [in Ukraine].
Kylymystyi, S. M. (2007), Animatsiia v turyzmi [Animation in tourism]. Vyd-vo FPU, Kyiv. 188 p. [in Ukraine].
Kylymystyi, S. M. (2016), “Rekreatsiini aspekty animatsii v turyzmi” [Recreational aspects of animation in tourism]. Culture and modernity, Vol. 2, 110-114. [in Ukraine].
Klepko, S. F. (2006), Filosofiia osvity v yevropeiskomu konteksti[Philosophy of education in the European context]. POIPPO, Poltava. 328 p. [in Ukraine].
Kryven, O., Nazarkevych, I. (2019), “Rekreatsiino-turystychni klastery yak efektyvnyi instrument realizatsii derzhavnoi polityky u rekreatsiinii sferi” [Recreational and touristic clusters as an effective tool for the implementation of state policy in the recreational sphere]. Scientific bulletin of NLTU of Ukraine. The series is economical, Vol. 29, (4), 57-61. – URL: https://doi.org/10.15421/40290412 [in Ukraine].
Levchenko, T. (2002), Rozvytok osvity ta osobystosti v riznykh pedahohichnykh systemakh [Development of education and personality in different pedagogical systems]. Nova knyha, Vinnytsia. 512 p
Lesina, T. M. (2012), “Animatsiia yak innovatsiinyi napriam sotsialno pedahohichnoi roboty v Polshchi” [Animation as an innovative direction of socio-pedagogical work in Poland]. Social pedagogy: theory and practice, Vol. 2, 101-106. [in Ukraine].
Maltsev, D., Khrypko, I. (2021), “Potentsial ozdorovcho-rekreatsiinykh tekhnolohii pry orhanizatsii simeinoho dozvillia” [The potential of health and recreation technologies in the organization of family leisure]. Theory and methodology of physical education and sports, Vol. 1, 44-49. – URL: http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.1.44-49. [in Ukraine].
Mytskan, B., Mytskan, T., Zhyrak, L. (2020), “Korektsiia psykhofiziolohichnoho stanu slabochuiuchykh ditei zasobamy ekreatsiino-ozdorovchoho turyzmu” [Correction of the psychophysiological state of hearing-impaired children by means of recreational and health tourism]. Bulletin of the Carpathian University. Series: Physical culture, Vol. 34, 10-26. URL: – http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.10-26 [in Ukraine].
Petrova, I. V. (2005), Dozvillia v zarubizhnykh krainakh [Leisure in foreign countries]. Kondor, Kyiv. 408 p. [in Ukraine].
Petrova, I. (2011), “Sotsialno-kulturna animatsiia yak dozvillia” [Social and cultural animation as leisure]. Bulletin of the National Academy of Managers of Culture and Arts, Vol. 3, 71-74. [in Ukraine].
Pres-reliz – Doslidzhennia psykholohichnoho stanu naselennia v umovakh povnomasshtabnoi viiny [Press release – Study of the psychological state of the population in the conditions of a full-scale war]. Institute of Social and Political Psychology. 13.09.2022. [in Ukraine].
Pro Natsionalnu stratehiiu z ozdorovchoi rukhovoi aktyvnosti v Ukraini na period do 2025 roku «Rukhova aktyvnist – zdorovyi sposib zhyttia –zdorova natsiia» [On the National strategy for healthy physical activity in Ukraine for the period until 2025 “Physical activity – healthy lifestyle – healthy nation”]. Decree of the President of Ukraine dated February 9 2016, N.42/2016. – URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/42/2016.10 [in Ukraine].
Solovykh, Y. E. M. (2015), “Zovnishnie seredovyshche yak odna zi skladovykh formuvannia imidzhu orhanu mistsevoho samo vriaduvannia” [The external environment as one of the components of the formation of the image of the local self-government body]. Actual problems of politics, Vol. 55, 187-196. [in Ukraine].
Tarasov, L. V. (2003), “Sotsialno-kulturna animatsiia: pryntsypy, zavdannia, zmist” [Socio-cultural animation: principles, tasks, content]. Bulletin of psychosocial and correctional and rehabilitation work, Vol. 2, 59-66. [in Ukraine].
Shyber, O. О. (2021), “Kreatyvna skladova suchasnykh rekreatsiino dozvillievykh praktyk” [Creative component of modern recreational and leisure practices]. Issues of cultural studies, No. 38, 343–530. – URL: http://dx.doi.org/10.31866/2410-1311.38.2021.247181 [in Ukraine].
Shynkarova, O. (2020), “Model formuvannia hotovnosti maibutnikh bakalavriv fizychnoi kultury i sportu do orhanizatsii dozvillievo-rekreatsiinoi diialnosti” [Model of formation of readiness of future bachelors of physical culture and sports to organize leisure and recreational activities]. Physical education, sports and health culture in modern society, Vol. 2(50), 26 32. – URL: http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2020-02-26-32 . [in Ukraine].
Bielski, J. (2010). Aktywność fizyczna ucznia w czasie wolnym. Lider, nr 1, 7-10.
Chojecka, A. (2003). Podwórkowe zabawy. Edukacja i Dialog, nr 7, 58– 60.
Czajkowski, K. (1979). Wychowanie do rekreacji. Warszawa: WSiP.
Czerniawska, O. (1984). Animacje społeczno-kulturalne we Francji.
Geneza i rozwój. Pedagogika pracy kulturalno-oświatowej, nr 6, 26-31.
Dąbrowska, E. (1986). Analiza sytuacji animacyjnych. Pedagogika Pracy Kulturalno-Oświatowej. Warszawa: WSiP.
Dąbrowski, Z. (1978). Czas wolny dzieci i młodzieży. Warszawa: PZWS.
Ďuriček, M. (2000). Teoria z metodyką rekreacji. Presov: Universum.
Dyczewski, L. (1993). Kultura polska w procesie przemian. Lublin.
Gromek, M. (2010). Wyszyńska M. Zawody sportowe w świetlicy szkolnej: jako forma rekreacji ruchowej. Nowa Szkoła, nr 5, 37-41.
Jaczynowicz, L. (2012). Cele rekreacji. Wychowanie Fizyczne i Zdrowotne, nr 4, 29-34.
Jedlewska, B. (2001). Animatorzy kultury wobec wyzwań edukacyjnych.Lublin 2001. 263 s.
Kargul, J. (1993). Animacja społeczno-kulturalna. Pedagogika społeczna. Warszawa.
Kargul, J. O. (2001). Czasie wolnym młodzieży. Problemy OpiekuńczoWychowawcze, nr 6, 3-8.
Kargul, J. (1995). Od upowszechniania kultury do animacji kulturalnej. Toruń.
Kargul, J. (2001). Problematyka czasu wolnego młodzieży: wątek godny przypomnienia. Pedagogika u progu trzeciego tysiąclecia/ pod red. A. Nalaskowskiego i K. Rubachy. Toruń: Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika.
Kopczyńska, M. (1993). Animacja społeczno-kulturalna. Warszawa.
Kubinowski D. (2016). Kultura animacji jako humanistyczna pedagogia. Nаuki o wychowaniu. Studia in interdyscyplinarne, 2(3), 97-108.
Кrutsevych, Т., Аndreieva, О. (2013). Тhеоretical bases of studying physical recreation as a scientific problem. Sportyvnyi visnyk Prydniprovia, 1, 5-13.
Pięta, J. (2004). Pedagogika czasu wolnego. Warszawa: Wyższa Szkoła Ekonomiczna.
Pilch, T. (1995). Środowisko lokalne – struktura, funkcje, przemiany. Pedagogika społeczna. Warszawa: PZWS.
Ploch, L. (1992). Jak organizować czas wolny dzieci i młodzieży upośledzonych umysłowo. Warszawa: Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne.
Tauber, R. D. (2002). Pedagogika czasu wolnego. Poznań: WSHiG
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.