Акмеологічна компетентність бакалаврів фізичної культури

Анотація

Розвиток педагога-професіонала з акмеологічних позицій можна представити як процес і результат системних перетворень особистості у визначених напрямках. Мета дослідження – оцінити сформованість акмеологічної компетентності бакалаврів фізичної культури на сучасному етапі. Матеріал і методи дослідження. Для виявлення мотивів вибору професії вчителя фізичної культури використовували методику Є. Ільїна; визначення потреби у самовдосконаленні здійснювали за методикою Ю. Орлова; встановлення здобувачами вищої освіти та вчителями за допомогою самооцінки рівня творчого потенціалу, розуміння акмеологічної компетентності і здатності до самоосвіти, а також самореалізації у професійній діяльності здійснювали методом письмового опитування, використовуючи розроблені анкети. Результати. Встановлено, що тільки 15,6 % опитаних здобувачів вищої освіти ставляться до своєї професiї «як до раз i назавжди визначеного», 80,4 % вважають, що професiю протягом життя можна змінити, отримати сумiжну спецiальнiсть, додаткову спеціалізацію. Відтак, 80,2 % мають бажання та планують з часом отримати сумiжнi професiї, 19,8 % не виявили бажання вчитися та здобувати додаткову спецiалiзацiю у відповідності до отриманої за дипломом квалiфiкацiї. Труднощі, що виникають у вчителів-початківців під час їх адаптації до самостійної професійної діяльності, специфіки та умов роботи в закладах середньої освіти у перші п’ять років є наступними: розв’язання завдань, пов’язаних із мотивацією учнів до уроків фізичної культури; вирішення конфліктних ситуацій; взаємодія з батьками; проведенням агітації та пропаганди здорового способу життя. Виявлено, що 23,5 % опитаних вчителів фізичної культури виявляє iнтерес до акмеспрямованого удосконалення та прагне оволодiти акмеологiчними методами. Спонукає їх до цього, в першу чергу, бажання кар’єрного зростання пiзнання та прагнення досягти поставленої мети. Висновок. Наявними є низка недоліків у підготовці бакалаврів фізичної культури, що свідчить про необхідність перегляду теоретико-методичних засад освітнього процесу, оновлення змісту, форм, методів для забезпечення акмеологічного комопненту професійної компетентності.