Зміни показників фізичної підготовленості студенток за підсумками реалізації індивідуально-мотиваційних рівнів системи навчання плавання

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32626/2309-8082.2021-22.29-37

Ключові слова:

система, плавання, рівні, ефективність, фізична підготовленість, дівчата

Анотація

Наукове обґрунтування структури та змісту фізичного виховання студентів ЗВО на основі засобів плавання варто проводити з урахуванням об’єктивних показників фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей, плавальної підготовленості тощо. Мета: встановити зміни показників фізичної підготовленості студенток за підсумками реалізації індивідуально- мотиваційних рівнів системи навчання плавання. Матеріал і методи. Використано методи: теоретичний аналіз та узагальнення (з’ясовано ступінь розкриття проблематики дослідження в науковій та методичній літературі), вивчення документальних матеріалів (встановлено вимоги до структури та змісту навчання плавання студентів), педагогічний експеримент (упроваджено програми занять на різних індивідуально-мотиваційних рівнях системи навчання плавання студентів ЗВО), методи статистичного аналізу (опрацювання емпіричних даних отриманих у ході дослідження). До дослідження залучено дівчат 18−20 років Херсонського державного університету. Залучено чотири експериментальні групи, що представляли різні індивідуально-мотиваційні рівні занять плаванням (1ЕГ, n=23 осіб ; 2ЕГ, n=26; 3ЕГ, n=23; 4ЕГ, n=21 відповідно) та контрольну групу (n=29) із заняттями загального спрямування. Усі програми (експериментальні та контрольна) були розраховані на 18 занять упродовж першого навчального семестру, тривалість окремого заняття становила 60 хвилин. Результати. За період педагогічного експерименту представниці усіх без винятку груп (1−4 індивідуально-мотиваційного рівня системи навчання плавання студентів ЗВО та контрольної групи), залучених до дослідження, статистично вірогідно покращили середньогрупові результати за тестами пов’язаними з проявами силових якостей (динамічної та статичної силової витривалості різних м’язових груп, вибухової сили); суттєві зміни були наявні в проявах гнучкості здебільшого для студенток ЕГ та зміни швидкісних якостей студенток були констатовані в поодиноких випадках. Висновки. Доведено вищий якісний рівень застосованих фізичних навантажень у програмах занять різного методичного змісту, зокрема на першому−четвертому індивідуально-мотиваційному рівні системи навчання плавання студентів ЗВО.

Посилання

Глухов І. Г., Дробот К. В., Абрамов К. В., Пітин М. П. Методологічна основа наукового обґрунтування системи навчання студентів ЗВО плаванню. Вісник Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка (Серія: Педагогічні науки). Чернігів : НУЧК, 2020. Вип. 10 (166). С. 261–268.

Глухов І. Г. Обґрунтування системи навчання плавання студентів закладів вищої освіти. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. 2021. Вип. 20. С. 34−41.

Глухов І., Пітин М. Система навчання студентів плаванню у фізичному вихованні закладів вищої освіти: перспективи дослідження. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2020. Вип. 9 (28). С. 14–20.

Гончар И. Л. Теория преподавания плавания: технологии обучения и совершенствования : монографія. Одесса : АСТРОПРИНТ, 2005. Ч. 1. 524 с.

Грибан Г. П. Оцінка стану здоров’я студентів в навчальному процесі з фізичного виховання. Молода спортивна наука України. 2011. Вип. 15 (4). С. 25–29.

Дакал Н. А. Плавання як засіб покращення психофізичного стану студентів. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2020. Серія 15, Вип. 7 (127). С. 62–65. DOI 10.31392/NPU-nc.series 15.2020.7(127).11

Журавльов Ю. Г. Динаміка функціональної підготовленості студентів 18-19 років в процесі секційних занять з плавання. Вісник Запорізького національного університету. Серія: Фізичне виховання і спорт. 2018. № 1. С. 5−11.

Іващенко О. Педагогічний контроль рухової і функціональної підготовленості дівчат 15−16 років. Теорія та методика фізичного виховання. 2016. № 3. С. 36−50. https://doi.org/10.17309/ tmfv.2016.3.1171

Корягін В. М., Блавт О. З., Цьовх Л. М. Водобоязнь студентів початківців, які навчаються плавати, та методи її подолання. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання. 2009. № 12. С. 95–99.

Круцевич, Т. Ю., Воробйов, М.І., Безверхня, Г. В. Контроль у фізичному вихованні дітей, підлітків і молоді. Київ : Олімп. л-ра, 2011. 224 с.

Сальникова, С., Гуренко, О., Пуздимір, М. Динаміка показників фізичної підготовленості студентів ВНЗ під впливом занять з плавання, легкої атлетики та боксу. Фізична культура, спорт та здоров’я нації. 2017. Вип. 4. С. 226–231.

Adsett, J. A. et al. (2015). Aquatic exercise training and stable heart failure: A systematic review and meta-analysis. Int. J. Cardiol, Vol. 186, 22–28. doi:10.1016/j.ijcard.2015.03.095

Bergamin, M. et al. (2013). Water-versus land-based exercise in elderly subjects: effects on physical performance and body composition. Clin. Interv. Aging, 8, 1109–1117. doi:10.2147/ CIA.S44198

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-29

Як цитувати

Глухов, І. (2021). Зміни показників фізичної підготовленості студенток за підсумками реалізації індивідуально-мотиваційних рівнів системи навчання плавання. Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини, (22), 29–37. https://doi.org/10.32626/2309-8082.2021-22.29-37