ПОБУДОВА ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В МІКРО- ТА МЕЗОЦИКЛАХ ПІДГОТОВКИ СПОРТСМЕНОК ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ, ЯКІ СПЕЦІАЛІЗУЮТЬСЯ У ДЗЮДО
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-8082.2020-16.102-106Ключові слова:
спортсменки, дзюдо, роботоздатність, менструальний цикл, мезоцикл підготовки.Анотація
Мета – обґрунтувати зміст тренувального процесу в базовому мезоциклі підготовчого періоду для спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо. Методи. У дослідженні прийняли участь 13 спортсменок. Середній вік становив x = 18,2; = 1,7 років. Спеціальну роботоздатність аналізували на підставі специфічних навантажень – Special judo Fitness test, який запропоновано Стерковичем. Результати. Прояв спеціальної роботоздатності має циклічний характер. Так, найкращі показники відмічені в постменструальну і особливо постовуляторну фази. В овуляторну, передменструальну фази і у фазу менструації показники спеціальної роботоздатності знижуються. У зв’язку з встановленими змінами прояву спеціальної роботоздатності спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у дзюдо, запропоновано наступну побудову базового мезоциклу: I мікроцикл (втягуючий), спрямований на розвиток витривалості під час роботи аеробного характеру; II мікроцикл (ударний) − на розвиток спеціальної витривалості; III мікроцикл (відновлювальний) − на відновлення фізичного і психічного стану спортсменок; IV мікроцикл (ударний) − на розвиток швидкісних можливостей, витривалості при роботі анаеробного характеру; V (відновлювальний) − забезпечення оптимальних умов для протікання відновних і адаптаційних процесів в
організмі спортсменок. Висновки. Визначено п’ять варіантів побудови мікроциклів, які різняться спрямованістю тренувальних занять, величиною та інтенсивністю навантаження, засобами тренувального процесу відповідно до спеціальної роботоздатності спортсменок у різні фази менструального циклу.
Посилання
Платонов В. Н. Олимпийский спорт. Том 2. Киев : Олимп. литература, 2009. 736 с.
Platonov, V. N. (2009), Olimpiyskiy sport [Olympic sport]. Olimp. literatura, Kyiv. 736 p. [in Russia].
Спортивная медицина: учебник / под ред. Л. Я.-Г. Шахлиной, Б. Г. Коган, Т. А. Терещенко, В. П. Тищенко, С. М. Футорног. Киев : Наукова думка, 2016. 452 с.
Sportyvna medytsyna (2016) [Sports medicine]. L. Yа.-H. Shakhlina, B. H. Kohan, T. A. Tereshchenko, V. P. Tishchenko, S. M. Futornyy. Naukova dumka, Kyiv. 452 p. [in Russia].
Тараканов Б. И. Приоритетные научные направления совершенствования системы подготовки женщин, занимающихся спортивной борьбой. Ученые записки университета им. П. Ф. Лесгафта. 2009. № 9 (55). С. 93–96.
Tarakanov, B. I. (2009), “Prioritetnyye nauchnyye napravleniya sovershenstvovaniya sistemy podgotovki zhenshchin, zanimayushchikhsya sportivnoy bor›boy” [Priority research areas for improving the system of training women involved in wrestling]. Scientific notes of the University. P. F. Lesgaft. No. 9 (55). pp. 93–96. [in Russia].
Чистякова М. А. Морфофункциональная характеристика организма спортсменок высокой квалификации, специализирующихся в дзюдо. Спортивна медицина і фізична реабілітація. 2018. Вип. 1. С. 53–60.
Chystyakova, M. A. (2018), “Morfofunktsyonalʹnaya kharakterystyka orhanyzma sport·smenok vysokoy kvalyfykatsyy, spetsyalyzyruyushchykhsya v dzyudo” [Morphofunctional characteristics of high qualification athletes specializing in judo]. Sports medicine and physical rehabilitation, Issue 1. pp. 53-60. [in Russia].
Чистякова М. А., Шишкин А. П. Проблемы и противоречия в вопросах гендерного равенства в спорте. Вісник Кам’янець- Подільського національного університету. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини. Кам’янець-Подільський : Кам’янець- Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2019. Вип. 12. С. 93–99
Chystyakova, M. A., Shyshkyn, A. P. (2019), “Problemy y protyvorechyya v voprosakh hendernoho ravenstva v sporte” [Problems and contradictions in gender equality in sport]. Bulletin of Kamyanets- Podilskyi Ivan Ogiyenko National University. Physical education, sports and human health. Issue 12. pp. 93–99. [in Russia].
Шахлина Л. Г. Особенности функциональной адаптации организма спортсменок высокой квалификации к большим физическим загрузкам. Спортивна медицина. 2012. № 1. С. 20–30.
Shakhlina, L. G. (2012), “Osobennosti funktsional›noy adaptatsii organizma sportsmenok vysokoy kvalifikatsii k bol›shim fizicheskim zagruzkam” [Features of the functional adaptation of the body of highly qualified athletes to great physical exertion]. Sports medicine. No. 1. pp. 20–30. [in Russia].
Шахлина Л. Я.-Г., Ковальчук Н. В. Современное представление об особенностях спортивной подготовки женщин. Спортивна медицина і фізична реабілітація. № 1. 2018. С. 3–14.
Shakhlina, L. Yа.-H., Kovalchuk N. V. (2018), “Suchasne uyavlennya pro osoblyvosti sportyvnoyi pidhotovky zhinok” [A modern view of the characteristics of women›s sports training]. Sports medicine and physical rehabilitation, No. 1. pp. 3–14. [in Russia].
Bompa, T. O., Haff, G. G. (2009). Periodization: Theory and Methodology of Training. Human Kinetics.
Hecht, S. S., Arendt, E. (2014). Training the female athlete. In Handbook of Sports Medicine and Science: The Female Athlete. Human Kinetics.
Sikorski, W., Mickiewicz, G., Majle, B., Laksa, C. (1987). Structure of the contest and work. capacity of the judoist. Proceedings of the International Congress on Judo. Spała. pp. 58–65.
Sterkowicz, S. (1995). Test specjalnej sprawnosci ruchowej w judo. Antropomotoryka. Nо 12–13. pp. 29–44.
