ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ОСІБ З ПОШКОДЖЕННЯМИ ЛІКТЬОВОГО СУГЛОБА

Анотація

У статті представлений огляд публікацій, що стосуються проблем фізичної реабілітації пацієнтів з пошкодженнями в ділянці ліктьового суглоба. Проаналізовано статистичні дані, опубліковані в літературних джерелах за останні кілька років. Показано, що травми є чинником, який веде до обмеження життєдіяльності постраждалих, тимчасової та стійкої втрати працездатності (інвалідності). Особливо високий відсоток втрати працездатності після  нутрішньосуглобових переломів. А серед них переломи та вивихи ліктьового суглоба займають перше місце. До внутрішньосуглобових переломів ліктьового суглоба відносять переломи дистального відділу плечової кістки та переломи проксимальних відділів кісток передпліччя. Аналіз спеціальної літератури, яка присвячена відновленню рухливості в травмованому ліктьовому суглобі, показав, що, не дивлячись на поширеність цієї патології, як і раніше, при ній залишається багато незадовільних та інвалідизуючих наслідків. Комплексне лікування хворих після пошкоджень ліктьового суглоба має сприяти відновленню всіх порушених функцій організму, відновленню  ухових навичок хворого та його працездатності. Незалежно від вибору методу лікування, засобами фізичної реабілітації є – лікувальна гімнастика, лікувальний масаж і фізіотерапія, які є провідними при вирішенні поставлених  авдань. На підставі проведеного аналізу літературних джерел визначені завдання, засоби і методика лікувальної гімнастики, масажу і фізіотерапії за трьома періодами перебігу хвороби – імобілізаційному, постімобілізаційному і  ідновному. Програма відновного лікування пацієнтів, включаючи консервативні методи медичної реабілітації, при показаннях хірургічне лікування, фізичну реабілітацію, дозволяє в більшості випадків добитися відновлення функції  ерхньої кінцівки до рівня компенсації і субкомпенсації, а також знизити групу інвалідності.