ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В САНАТОРНО-КУРОРТНИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-8082.2019-15.21-24Ключові слова:
реабілітаційний процес, санаторно-курортна діяльність, руховий режим, лікувальна фізична культура, масаж.Анотація
Формування сучасного ринку санаторно-курортних послуг зумовлене зростанням популярності здорового способу життя і потреби населення в якісних і відповідних за ціною курортно-оздоровчих послугах. Сьогодні все більше уваги приділяється використанню природних лікувальних факторів як в умовах перебування в санаторно-курортних закладах, так і в домашніх умовах. Імперативом зростання середньої тривалості життя українців є вдосконалення функціонування ринку оздоровчо-центричних послуг, чільне місце серед яких посідають ті, що пов’язані із розвитком санаторно-курортної справи в структурі реабілітаційного процесу. Соціально-економічна значущість для суспільства послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру простежується практично у всіх загальнонаціональних програмних документах стратегічного характеру, де йдеться про базові засади життєдайного розвитку нашої країни. Мета дослідження проаналізувати літературні джерела і охарактеризувати особливості побудови реабілітаційного процесу в санаторно-курортних умовах. Методи дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури. Отримані результати та висновки. Курортна медицина займає одне з центральних місць у сфері послуг, які надають у межах санаторно-курортного комплексу, що враховує діагностику, безпосередньо лікування захворювання, профілактику й реабілітацію або відновлення організму, який переніс захворювання. Завдання санаторно-курортного режиму полягає в раціональному використанні природних чинників курорту, зміні умов життя, сприятливому впливі природи й побуту, правильному застосуванні лікувальних факторів, своєчасному прийманні смачно приготованої їжі, які допомагають відновленню компенсаторно-пристосувальних процесів. Вітчизняні суб’єкти санаторно-курортної діяльності характеризуються забезпеченням лікування і відпочинку населення; приналежністю до медицини і до туризму; продукуванням соціальних і економічних ефектів; прямим та опосередкованим впливом на суміжні сфери; сприянням визнання популяризації України у глобальному рекреаційному процесі й у культурно-
історичному розвитку.
Посилання
Бабов К. Д. Санаторно-курортна реабілітація хворих з ішемічною хворобою серця, після хірургічної реваскулярізації міокарду в сполученні з остеоартрозом. Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я;
патологія. 2015. № 4(1). С. 63–67.
Заваріка Г. М. Курортна справа. Навч. посіб. К.: «Центр учбової літератури». 2017. 264 с.
Кравець О. М. Рябєв А. А. Курортологія : підручник; Харків. нац. ун-т міськ. госп-ва ім. О. М. Бекетова. Харків : ХНУМГ ім. О. М. Бекетова, 2017. 167 с.
Кифяк В. Ф. Розвиток медичного туризму в регіонах України. Вісник Університету банківської справи Національного банку України. 2013. № 1. С. 30–33.
Рутинський М. Й. Класифікації та типології курортів. Вісник Львівського університету. –Серія географічна. – 2007. – Вип. 34. C. 236–246.
Степанов Е. Г. Основы курортологии и санаторно-курортное лечение : учеб. пособие. Харків: Кроссроуд, 2007. 584 с.
Фоменко Н. В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навч. посіб. К.: «Центр навчальної літератури». 2007. 312 с.
