Використання оздоровчих технологій у розвитку дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку
DOI:
https://doi.org/10.32626/2309-8082.2026-31(1).19-30Ключові слова:
дошкільна освіта, початкова освіта, оздоровчі технології, здоров’язбереження, педагогічний експеримент, наступність освіти, діяльнісний, когнітивний, рефлексивний компонентиАнотація
Сучасні трансформації в системі освіти України, пов’язані з оновленням державних стандартів дошкільної і початкової освіти, актуалізують проблему формування здоров’язбережувальної компетентності як ключової складової гармонійного розвитку дитини. У цьому контексті особливого значення набувають оздоровчі технології, адже сприяють забезпеченню фізичного, психічного, соціального благополуччя дітей та реалізації принципу наступності в освіті (дошкільній і початковій).
Мета дослідження – вивчення результативності використання оздоровчих технологій у практиці розвитку дітей дошкільного віку з урахуванням сучасних європейських підходів до дошкільної освіти та концепції Нової української школи.
Методи та організація дослідження. Основний використаний метод – педагогічний експеримент, реалізовували його на констатувальному, формувальному і контрольному етапах дослідження. Експериментальний чинник містив форми, засоби і методи педагогічного впливу, його основа – інтеграція компетентнісного, діяльнісного, практико-орієнтованого підходів. Реалізація відбувалася через кейс-орієнтовані завдання, проєктну діяльність, педагогічну практику, рефлексивний аналіз. Оцінювали ефект за результатами аналізу навчально-практичної діяльності здобувачів і використання методу анкетування; розроблена анкета враховувала рекомендації фахівців.
Результати. Реалізація експериментального чинника забезпечила суттєве підвищення готовності здобувачів використовувати оздоровчі технології у практиці взаємодії з дітьми 5-6 років. Найбільш виразними зміни були у діяльнісному компоненті: здобувачі перейшли від фрагментарного до системного використання оздоровчих технологій у практичній діяльності. Когнітивний компонент характеризувався поглибленням розуміння сутності та функцій оздоровчих технологій, позитивна зміна у показнику рефлексивного компоненту засвідчувала розвиток здатності до самоаналізу і корекції практичної діяльності.
Висновок. Використання оздоровчих технологій у роботі з дітьми потребує утворення якісного освітнього процесу, основу якого становить його системна організація в аспекті вирішення завдань з розвитку дитини, збереження і зміцнення її здоров’я.
Завантаження
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Леся Галаманжук, Любов Левандовська

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.


