Взаємозв’язки показників загальної та спеціальної фізичної підготовки у карате

Анотація

Досліджено питання загальної та спеціальної фізичної підготовки у карате, актуальність якого зумовлена необхідністю підвищення ефективності змагальної діяльності спортсменів.

Мета дослідження – визначити особливості взаємозв’язків між показниками загальної та спеціальної фізичної підготовленості спортсменів у карате.

Матеріал та методи. Дослідження реалізовано на теоретичному та емпіричному рівнях. Використано аналіз та узагальнення наявних літературних джерел, педагогічні тестування й експеримент, методи математичної статистики. Досліджувану вибірку склали 22 спортсмени-каратисти 18-20 років, які тренуються на етапі попередньої базової підготовки.

Результати. Визначено статистично значущі взаємозв’язки між показниками спеціальної фізичної підготовленості за показниками максимальної сили удару рукою та окремими результатами загальної фізичної підготовленості. Виявлено позитивну кореляцію сили удару з результатами поштовху набивного м’яча масою 1, 2, 3 кг та показниками максимальної сили кисті. Визначена, вага від 1 до 3 кг є оптимальною для розвитку сили удару і подальшого позитивного перенесення фізичних якостей. Установлено відсутність взаємозв’язку сили удару рукою у спортсменів-каратистів з поштовхом м’яча масою 5 кг та пряма взаємозалежність між загально-підготовчими вправами такими як «станова тяга» і спеціальними діями каратистів, зокрема ударами рук.

Висновки. Враховуючи, що рівень ЗФП є фундаментальною базою для вдосконалення спеціальних навичок у карате, встановлення кореляційних взаємозв’язків між їхніми показниками є стратегічно важливим. Виявлений прямий взаємозв’язок між силою ударів руками та показниками станової динамометрії свідчить про критичну роль максимальної сили м’язів кору та нижніх кінцівок у формуванні ударної потужності. Це вказує на необхідність цілеспрямованого розвитку базової сили як необхідної умови для подальшої спеціалізації швидкісно-силових компонентів у карате.