Порівняльний аналіз фізичної активності студентської молоді в Україні та Німеччини

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростанням ролі рухової активності та психоемоційного благополуччя у формуванні здорового способу життя студентської молоді. Студенти України та країн Європи, зокрема Німеччини, зазнають впливу значного навчального навантаження, недостатнього рівня рухової активності та дії стресогенних чинників, що негативно позначається на якості життя та суб’єктивному благополуччі.

Мета дослідження здійснити порівняльний аналіз рівня рухової активності студентської молоді України та Німеччини, а також визначити чинники, що впливають на їх формування.

Методи дослідження. Для оцінки рухової активності проведено анкетне опитування здобувачок першого курсу на базі Львівського Політехнічного Університету та Київського політехнічного університету імені Ігоря Сікорського загальною кількістю 300 здобувачів (дівчат) вищої освіти першого року навчання, вік усіх – у межах 17.6 ± 0.5 років. Опрацювання даних здійснено з використанням методів математичної статистики, а саме зроблено розрахунок кількості й відсоткового співвідношення відповідей респондентів за кожним питанням анкети. Це дало змогу з’ясувати розподіл відповідей і встановити частку осіб, які обрали певні варіанти. Для узагальнення результатів застосовано частотний і відсотковий аналіз. Порівняльний аналіз показників студентської молоді України та Німеччини проведено на основі вторинних джерел, що містять дані щодо рівня рухової активності, регулярності занять фізичною культурою.

Результати. Встановлено, що більшість українських студентів характеризуються високим рівнем обізнаності щодо значення рухової активності, проте її фактичний рівень і регулярність залишаються недостатніми. Порівняльний аналіз показав, що студентська молодь Німеччини демонструє вищий рівень рухової активності та більшу різноманітність її форм, зокрема позаакадемічних і організованих. Визначено, що основними чинниками, які обмежують рухову активність, є дефіцит часу, навчальне навантаження, втома, недостатня мотивація та інфраструктурні обмеження.

Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність підвищення рівня рухової активності студентської молоді шляхом упровадження комплексних програм, спрямованих на розвиток мотивації, покращення доступу до спортивної інфраструктури та інтеграцію фізичної активності у повсякденний спосіб життя.