Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

Вплив різних режимів тренувальних занять на показники працездатності, індексу маси тіла, сили, гнучкості та витривалості у жінок середнього віку: рандомізоване контрольоване дослідження

Ольга Самолюк, Тетяна Чебан, Анастасія Шишкану — нд, 02 лют 2025 00:00:00 +0200

В даному дослідженні було вивчено вплив однакових за змістом тренувальних занять, що проводяться в різний час доби, на показники фізичної працездатності, індексу маси тіла, сили, гнучкості і витривалості жінок 45-50 років. Передбачалося, що проведення тренувальних занять вранці з 9 до 10 годин і ввечері з 18 до 19 годин може мати різний ефект на показники здоров›я у жінок середнього віку, що займаються фітнесом.

Мета дослідження – вдосконалення методики оздоровчих занять фізичними вправами з жінками середнього віку.

Завдання дослідження: аналіз актуальних досліджень в області методики проведення оздоровчих занять фізичними вправами з жінками середнього віку; розробка програми занять фітнесом для жінок 45-50 років; оцінка впливу занять фітнесом в різний час доби на показники працездатності, індексу маси тіла, сили, гнучкості і витривалості у жінок 45-50 років.

Висновки: у тренувальному процесі жінок середнього віку необхідно враховувати час проведення занять і приймати рішення щодо дозування спеціальних вправ або ж змінювати розклад тренувальних занять; тренувальні заняття комплексного характеру для жінок 45-50 років, що виконуються в ранкові години (з 8 до 9 годин), можуть бути ефективними для підвищення фізичної працездатності і зниження маси тіла; тренувальні заняття, що виконуються у вечірні години (з 18 до 19 годин), можуть бути ефективними для розвитку сили і зменшення маси тіла.

Сучасні підходи до індивідуалізації та персоналізації освітнього процесу з фізичного виховання у закладах вищої освіти: виклики, можливості та перспективи впровадження

Олена Андрєєва, Вадим Степанюк, Дмитро Анікєєв — нд, 02 лют 2025 00:00:00 +0200

Сучасні умови функціонування закладів вищої освіти вимагають новітніх підходів до організації освітнього процесу з фізичного виховання, які враховують індивідуальні потреби, здібності та інтереси здобувачів.

Мета дослідження – дослідити підходи до індивідуалізації та персоналізації освітнього процесу з фізичного виховання у закладах вищої освіти.

Для розкриття теми використовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, синтез і систематизація інформації, порівняльний (компаративний) аналіз, прогностичне моделювання, SWOT-аналіз.

Результати дослідження. Аналіз світового досвіду впровадження індивідуалізованих і персоналізованих підходів у фізичному вихованні свідчить про те, що такі підходи дедалі більше впроваджуються в освітніх системах різних країн. Основною метою таких підходів є адаптація навчальних програм до індивідуальних потреб, фізичних можливостей та інтересів студентів, що сприяє підвищенню їхньої мотивації, залученості та загального рівня здоров’я. Інноваційні підходи мають значну перевагу над традиційними завдяки своїй адаптивності, технологічності та спрямованості на потреби студентів. SWOT-аналіз демонструє, що впровадження індивідуалізованих і персоналізованих підходів до фізичного виховання у закладах вищої освіти має значний потенціал, проте потребує комплексного підходу до подолання слабких сторін і загроз. Це можливо через підвищення кваліфікації викладачів, залучення інноваційних технологій та активізацію партнерств для обміну передовим досвідом.

Висновок. На основі здійсненого аналізу запропоновано такі рекомендації: розробити програми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників щодо використання індивідуалізованих підходів; підтримувати міждисциплінарний підхід у фізичному вихованні; вивчити та адаптувати до українських умов міжнародний досвід персоналізованого фізичного виховання; сприяти популяризації здорового способу життя серед студентів через індивідуалізований підхід.

Деякі інноваційні ідеї і методичні підходи до персоналізації фізичного виховання здобувачів у закладах вищої освіти

Володимир Банах — нд, 02 лют 2025 00:00:00 +0200

Відмінний від необхідного стан вирішення завдань університетського фізичного виховання зумовлює необхідність проведення відповідних досліджень.

Мета дослідження – систематизувати сучасну інформацію про концептуальні ідеї, методичні підходи до персоналізації фізичного виховання здобувачів вищої освіти під час навчання у закладі вищої освіти. Матеріал і методи дослідження. Для досягнення мети було використано комплекс загальнонаукових методів дослідження, зокрема аналіз, узагальнення, систематизація.

Результати. Було встановлено, що традиційний підхід до реалізації фізичного виховання у закладі вищої освіти не забезпечує високого позитивного результату у вирішенні його завдань. Деякими перспективними методичними підходами до модернізації фізичного виховання здобувачів вищої освіти є такі, чию основу становить парадигма особистості, а провідний напрямок орієнтує на забезпечення компетентності у розвитку особистості на засадах персоналізованого навчання з використанням змішаного підходу і дієвої моделі. Персоналізація у фізичному вихованні здобувачів вищої освіти пов’язана з гейміфікацією, ситуативним інтересом до певного змісту, фітнес-програмами з індивідуальною системою навчання, використанням віртуальної реальності, елементів соціально-емоційного та (або) модульного навчання, методу «кейс-стаді», квест-програм, контролю за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Засадничим у персоналізації є відхід від частково вибіркового сприйняття індивідуальних особливостей здобувача до інтегрального сприйняття на основі генетичних маркерів.

Висновки. Проведеним дослідженням уперше узагальнено й систематизовано наукову інформацію вітчизняних та дослідників провідних країн світу з питання персоналізації у фізичному вихованні, поглиблено знання про перспективність її реалізації при використанні генетичного маркера «соматотип». Отже, одержана інформація створює позитивні передумови для вдосконалення організації, змісту фізичного виховання здобувачів вищої освіти у напрямі задовільнення на високому рівні потреб здобувачів, які мають відмінності у навчанні й мисленні; балансування між недоліками і сильними сторонами здобувача формуванням індивідуального освітнього шляху в поліпшенні цих сторін); посилення зацікавленості здобувача у власній фізичній активності, допомоги йому з керування своїм навчанням. Крім цього, важливим є поява можливості сформувати цілісний науково-методичний комплекс із персоналізації фізичного виховання здобувачів вищої освіти.

Фізична підготовка у виконанні завдань військово-професійної діяльності військовослужбовців

нд, 02 лют 2025 00:00:00 +0200

Фізична підготовка у Збройних силах України була і залишається одним з основних компонентів бойової підготовки, важливою і невід’ємною частиною військового навчання і виховання особового складу, одним із напрямів підвищення боєздатності Збройних сил. Основною метою фізичної підготовки залишається забезпечення фізичної готовності військовослужбовців до бойової діяльності, виконання бойових та інших завдань відповідно до їхнього призначення, навчання та виховання. Досвід ведення бойових дій проти агресора рф показав, що підтримання належного рівня фізичної підготовленості та формування необхідних для служби у силових структурах основних фізичних якостей – є важливою умовою успішного виконання бойового завдання та збереження здоров’я військовослужбовців.

Мета дослідження – дослідити та запропонувати впровадження в освітню програму військовослужбовців загальну фізичну та спеціальну військово-прикладну підготовку для підвищення боєздатності Збройних Сил, враховуючи умови сучасного бою російсько-української війни.

Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань застосували ряд загальнонаукових методів – аналіз науково- методичної літератури, тестування фізичної підготовленості курсантів з використанням контрольних вправ, анкетування, фізіологічні методи оцінки функціонального стану курсантів, психологічні методи та методи математичної статистики. Було задіяно 40 респондентів, з яких 20 курсантів (КГ) спеціальності «наземна артилерія», які займалися за чинною програмою базової загальної фізичної підготовки майбутніх офіцерів (середнє фізичне навантаження) та 20 (ЕГ) – курсанти спеціальності «механізовані підрозділи», які займалися за чинною програмою з фізичної підготовки військовослужбовців згідно розкладу навчальних занять (4 години на тиждень). Вік респондентів був у межах 20.8±0.2 років.

Результати. Встановлено, що в процесі навчання перевагу слід надавати комплексним заняттям, які включають вправи з різних розділів фізичної культури. Введення в систему навчання курсантів додаткових занять фізичними вправами дасть змогу поліпшити якість професійної підготовки майбутніх офіцерів.

Висновки. Проведене дослідження та аналіз результатів показав, що заняття фізичними вправами позитивно позначаються на стані здоров’я та фізичній підготовленості курсантів. Отримані результати підтверджують позитивну динаміку, що характеризує збільшення фізіологічних можливостей організму, а отже, значення фізичної підготовки в умовах сьогодення відіграє важливу роль у процесі виконання завдань військово-професійної діяльності.

Застосування мобільних додатків в оздоровчому фітнесі жінками першого періоду зрілого віку

Євгенія Захаріна — нд, 02 лют 2025 00:00:00 +0200

Розвиток цифрових технологій у фітнес-індустрії сприяє формуванню нових підходів до організації фізичної активності, моніторингу здоров’я та підвищення мотивації до занять оздоровчим фітнесом. Тому їх впровадження сприяє вдосконаленню організаційних процесів та розвитку галузі.

Мета дослідження – проаналізувати використання мобільних додатків в оздоровчому фітнесі для моніторингу фізичної активності, їх функціональних можливостей серед жінок першого періоду зрілого віку.

Методи: Нами був здійснений комплексний аналіз наукової літератури у сферах інформаційних технологій, оздоровчого фітнесу, цифрових інновацій, зосередившись на диференційованому підході в використанні мобільних додатків для підтримки рухової активності та здорового способу життя. З огляду на концепцію передачі знань та їх інтеграцію у цифрове середовище, застосовувались підходи та моделі, характерні для програмування оздоровчих тренувань, оцінки фізичного стану, моніторингу фізичної активності, які сприяють ефективному використанню мобільних додатків у сфері оздоровчого фітнесу.

Результати. Після детального аналізу мережі Інтернет та спеціалізованих сайтів, ми надали класифікацію мобільних додатків для фітнесу, розподіливши їх за функціональним призначенням. А саме: програми для планування тренувань, моніторингу фізичної активності, для групових тренувань, самостійних занять фітнесом, для аналізу даних, для йоги та пілатесу. Мобільні додатки для моніторингу фізичної активності орієнтовані на відстеження повсякденної активності, аналіз даних про фізичний стан і мотивацію користувачів до регулярних занять спортом. Вибір програми залежить від мети, рівня фізичної активності та технічних вимог користувача. Найпоширеніші додатки цієї категорії це My Fitness Pal, Strava, Google Fit, Fitbit App, Samsung Health. До найбільш поширених програм для групових тренувань належать ClassPass та Mindbod, вони забезпечують ефективний спосіб планування розкладу, взаємодії з клієнтами та моніторингу їх активності. Різноманітність функціональних можливостей спрямована на задоволення різних потреб користувачів.

Висновок. Цифрові технології дозволили забезпечити диференційований підхід, персоналізувати тренувальні програми для осіб, які займаються оздоровчим фітнесом. Завдяки проведеному дослідженню нами запропоновано класифікацію мобільних додатків для оздоровчого фітнесу за функціональним призначенням.

Засоби занять силової спрямованості в структурі оздоровчих тренувань чоловіків молодого віку

Віталій Коротич — нд, 02 лют 2025 00:00:00 +0200

Побудова оздоровчих тренувань на основі занять силової спрямованості у поєднанні з режимом харчування та засобами відновлення позитивно впливають на стан здоров’я і фізичний розвиток молодого організму. Такий тип тренувань дає змогу досягти та протягом багатьох років підтримувати на високому рівні силу і витривалість, зменшуючи вплив негативних факторів навколишнього середовища.

Мета роботи – визначення впливу занять силової спрямованості на функціональні можливості, рівень фізичного стану та здоров’я чоловіків молодого віку.

Методи дослідження – теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури згідно рекомендацій PRISMA 2020 для систематичних оглядів і метааналізів. Критерії включення досліджень були розроблені на основі моделі PICOS (популяція, втручання, порівняння, результати, дизайн дослідження). У дослідження включалися публікації, які аналізували функціональні та фізіологічні зміни у здорових чоловіків віком 18-44 років під впливом силових тренувань різної інтенсивності.

Результати. Було знайдено 13 публікацій, що підходять критеріям пошуку, з яких відібрано 9 досліджень після виключення невідповідних. Більшість статей були оцінені, як дослідження хорошої якості з оцінкою 7-9 балів за шкалою PEDro. Було виявлено, що тривале силове тренування значно покращує силу, м ׳язовий об ׳єм та вибухові здібності у тренованих осіб. Силові тренування 3 рази на тиждень здатні збільшити безжирову масу тіла та індекс маси лівого шлуночка, зі зменшенням маси жиру. Три 13-хвилинні сеанси силових тренувань на тиждень призводять до підвищення м’язової сили, порівняно з довшими тренуваннями середньої інтенсивності. Легкі тренування стимулюють гіпертрофію камбалоподібного м’яза більше ніж важкі, які більше впливають на середню та латеральну головки литкового м’яза. Черговість вправ не впливає на підвищення максимальної сили, але вплив на гіпертрофію грудних м’язів може бути кращим при виконанні багатосуглобових вправ після ізольованих. Поява мікроРНК не показує специфічності у ранньому гострому стані тренувань, зміни в експресії спостерігаються через 8 годин після тренування. Тривалість тренувань з підняття ваги позитивно впливає на антропометричні та фізіологічні показники.

Висновки. Проведений систематичний пошук виявив 9 релевантних публікацій. Більшість досліджень показали високу методологічну якість (7-9 балів за шкалою PEDro). Огляд показав, що різні режими силових тренувань мають позитивний вплив на фізичні та фізіологічні показники у здорових молодих чоловіків. Зокрема, регулярні силові тренування значно покращують показники 1-RM, безжирову масу тіла, а також морфологічні та функціональні параметри серця.

Мотиваційні чинники персоналізації фізичного виховання здобувачів вищої освіти в умовах сучасних викликів

Микола Носко — нд, 02 лют 2025 00:00:00 +0200

Числені обставини та умови сьогодення зумовлюють необхідність модернізації системи університетського фізичного виховання.

Мета роботи – виявити ставлення здобувачів вищої освіти до застосування персоналізованого підходу в їхньому фізичному вихованні під час навчання у закладі вищої освіти.

Методи дослідження. Для одержання необхідних даних, як визначальної умови досягнення такої мети, було використано комплекс адекватних методів дослідження. Із таких, що реалізовувалися під час дослідження на емпіричному рівні, були письмове опитування (з використанням розробленої нами анкети) та методи математичної статистики. Під час опрацювання різних джерел інформації було використано метод аналізу, систематизації, узагальнення, теоретичного моделювання. У дослідженні взяли участь 184 здобувача вищої освіти, які навчалися на 1-2 курсах факультетів, що не пов’язані з фізичним вихованням і спортом. Усі належали до основної медичної групи, а їхній вік був у межах 17.9±0.6 років.

Результати дослідження. Було встановлено високу зацікавленість здобувачів до питань організації та реалізації змісту фізичного виховання у закладі вищої освіти. З’ясовано також, що фізичне виховання повинно відбуватися на засадах персоналізованого підходу із застосуванням інноваційних освітніх педагогічних, комп’ютерних технологій, сучасних гаджетів, а також дієвих форм, засобів, методів, фізичного виховання, що враховують особистісні потреби кожного здобувача. Доцільним є залучення здобувачів до формування окремих елементів змісту персональних програм рухової активності, що разом із урахуванням вихідного стану та приростом розвитку рухових якостей забезпечать посилення мотивації до систематичних занять у вільний від навчання час.

Висновки. Персоналізація фізичного виховання повинна враховувати особливості потреб, мотивів, інтересів кожної дівчини та юнака при модернізації організаційної основи, формування змістової і контрольної складових основ їхньої рухової активності.