Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

Ефективність методики навчання спортивному орієнтуванню курсантів спеціальності артилерійська розвідка з урахуванням змагальної діяльності спортсменів-орієнтувальників

чт, 09 тра 2024 00:00:00 +0300

Успіх у сучасному швидкоплинному і маневреному бою потребує використання високоточної зброї, ефективність застосування якої можливе при використанні супутникових систем навігації, безпілотних літальних апаратів тощо. Разом з тим, досвід ведення бойових дій на території України показав, що й у разі неможливості їх застосування, а часом і в їх відсутності, вміння орієнтуватись за допомогою звичайної карти – є важливою умовою успішного виконання бойового завдання. Мета дослідження – кспериментально дослідити ефективність методики навчання спортивному орієнтуванню курсантів спеціальності артилерійська розвідка з урахуванням вимог змагальної діяльності в умовах реального навчально-тренувального і змагального процесу спортсменів-орієнтувальників. Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань організували і провели педагогічне спостереження – з метою визначення арсеналу засобів і методів фізичної підготовки курсантів орієнтувальників в процесі навчання у ВВНЗ та педагогічний експеримент – для перевірки ефективності програми фізичної підготовки курсантів спеціальності артилерійська розвідка. Було задіяно 20 респондентів, з яких 10 чоловіків спеціальності артилерійська розвідка з мінімальним рівнем підготовленості зі спортивного орієнтування (ЕГ) та 10 – спортсмени чоловіки, які займаються спортивним орієнтуванням 2-3 роки. Вік респондентів – 18-25 років (середній вік – 20.8±0.2). Результати. Встановлено, що протягом експерименту відбулося значне зростання показників підготовленості курсантів відносно початку дослідження. Наприкінці дослідження рівень підготовки курсантів-артилеристів мають відмінності від спортсменів рівня КМСУ та МСУ на дистанції (спринт по місту на 28.9 %; спринт в парку на 37.7 %; подовжена дистанція у лісі на 26.4 %). Висновки. Проведене дослідження та аналіз результатів показав, що рівень підготовленості курсантів спеціальності артилерійська розвідка значно зріз, відносно початку тренувального процесу. Тренувальний процес наприкінці експерименту був спрямований у значній мірі розвиток витривалості, ніж на розвиток швидкості, що є важливим для виконання завдань в умовах реальних бойових дій, а також зросли технічні навички курсантів у володінні картою, що є необхідним для їх спеціальності артилерійська розвідка.

Дослідження впливу показників із веслування на ергометрах для прогнозування змагальної діяльності

Ірина Бондаренко, Антоніна Біла, Олег Бондаренко, Іван Головаченко — чт, 09 тра 2024 00:00:00 +0300

Проблема підготовки спортсменів високого класу в Україні висвітлена в Стратегії розвитку фізичної культури і спорту на період до 2028 року. В останні роки, внаслідок пандемії, військових дій в підготовці спортсменів з академічного веслування застосовується тренажер «Concept-2», проводяться змагання для відбору в збірні команди, виконуються контрольні нормативи. Мета: вивчення факторів, зокрема ергометричних показників на веслувальному ергометрі, які впливають на змагальний результат: проходження дистанції 2000 м в академічному веслуванні. Матеріал і методи: проаналізовано протоколи Чемпіонату України 2023 р. на гребних ергометрах з дистанції 2000 м та 6000 м. У змаганнях брали участь 26 спортсменів збірної України з академічного веслування (чоловіки). Проведено обробку даних результатів контрольного тестування 6000 м із заданим темпом 26 гребків за хвилину 24 веслярів (чоловіки, дорослі), яке проводилося по регіонах України. Використовувався кореляційний аналіз. Результати. З’ясовано наявність тісних взаємозв’язків між часом долання дистанції 2000 м та дистанції 6000 м у спортсменів-чоловіків (r=0.70). Встановлено формулу регресійного рівняння, що дозволяє прогнозувати результат на дистанції 2000 м (y): y=0.26х+52.58), x – результат (в секундах) проходження дистанції 6000 м. Встановлено вплив показників середнього часу на відрізках 500 м на час долання дистанції 6000 м (r = 0.99). Встановлено тісний взаємозв’язок між часом проходження дистанції 6000 м (с) та середнім показником потужності гребка (Watt) протягом проходження дистанції із заданим темпом. З’ясовано, що результати тестування дистанції 6000 м із заданим темпом 26 гребків за хвилину пов’язані з результатами Чемпіонату України з дистанції 6000 м (rxy=0.98). З’ясована залежність між вагою спортсменів та потужністю гребку (rxy=0.93). Таким чином, попереднє тестування із заданим темпом дозволить спрогнозувати результати на змаганнях із веслування на ергометрах. Висновки: В результаті аналізу документів, наукових джерел, аналізу протоколів змагань із веслування у приміщенні визначено показники, які вимірюються під час веслування на ергометрі та корелюють зі змагальним результатом. Наукові роботи вчених щодо дослідження впливу факторів на проходження дистанцій 500 м, 2000 м, 6000 м дозволяють прогнозувати змагальний результат із використанням менших дистанцій (або використання 60-с тест), що не потребує дорогого обладнання та великої тривалості тестування.

Діагностика фізичної підготовленості та мовлення дітей 5–6 років з порушенням мовленнєвого розвитку в освітньому процесі в закладах дошкільної освіти

Марія Пальчук, Надія Гулюк — чт, 09 тра 2024 00:00:00 +0300

Фізична підготовленість дітей старшого дошкільного віку з порушенням мовлення, які навчаються в закладах дошкільної освіти є предметом пильної уваги значної кількості науковців та практиків. В сучасних реаліях (повномасштабне вторгнення, психологічні та соціальні проблеми, пандемія та пов’язані із нею соціальні обмеження) розгляд даної проблеми серед дітей дошкільного віку з порушенням мовлення є особливо актуальним, оскільки належний рівень фізичної підготовленості дітей з означеною нозологією є передумовою успішної навчальної діяльності в майбутньому. Мета дослідження полягає у визначенні фізичної підготовленості та особливостей дітей 5-6 років з порушення мовленнєвого розвитку. Методи дослідження теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Резульати. До експерименту було залучено 60 дітей віком 5 та 6 років з порушенням мовлення, які навчаються в закладах дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 652, № 779, № 270 Дарницького району м. Києва. Згідно з отриманими даними, фізична підготовленість дітей старшого дошкільного віку з порушенням мовлення є незадовільною. Встановлено, що 52 % дітей з порушенням мовлення притаманний низький рівень швидкості рухів кисті, у 63 % дошкільників виявлено низький рівень швидкість стрибків на місці, а 68 % – низький рівень точності влучання предмета в ціль. Стрибок у довжину з місця змогли виконати 29 % дошкільнят, результат яких оцінено як середній, а більшості (54 %) з них притаманний низький рівень. Рівень розвитку гнучкості 57 % дітей дошкільного віку з порушенням мовлення відповідає середньому рівню. Отримані в процесі оцінки зорово-рухової координації та сенсомоторного розвитку дітей з порушенням мовлення дані характеризуються низькими показниками. Висновки. Відтак, вимагають перегляду застосовувані засоби, методи та форми організації занять фізичним вихованням дітей з особливими освітніми потребами з метою забезпечити його якості.

Забезпечення якості освіти за спеціальністю 017: стан проблеми

чт, 09 тра 2024 00:00:00 +0300

Наразі якість освіти є одним із найважливіших критеріїв успішного функціонування та реалізації освітньо-професійних програм зокрема та закладів вищої освіти загалом. Обов’язковою умовою покращення якості надання освітніх послуг у закладах вищої освіти є залучення до цього процесу здобувачів, як окремої групи стейкхолдерів. Мета дослідження – аналіз участі здобувачів вищої освіти спеціальності 017 Фізична культура і спорт у процесі внутрішнього забезпечення якості на ОПП «Тренер з видів спорту». Методи. Здійснивши аналіз літературних джерел, систематизувавши їх та узагальнивши, виокремили найбільш поширеніші форми залучення студентів до покращення якості вищої освіти; соціологічні методи, а саме анкетне опитування використали для проведення констатувального педагогічного експерименту, для цього використали результати анкети «Освітня програма очима здобувачів», одержані впродовж 2022-2023 років; математико-статистичні методи дослідження використали для опрацювання даних та визначення відсоткових співвідношень результатів анкетувань. Результати. П ід ч ас дослідження встановлено, що залучення здобувачів вищої освіти спеціальності 017 Фізична культура і спорт до процесу внутрішнього забезпечення якості освіти відбувається через анкетне опитування; співпрацю з органами студентського самоврядування; участь у засіданнях кафедри спорту і спортивних ігор, вченій раді факультету фізичної культури; через функціонування Google Forms, які представлені на сайті кафедри для внесення пропозицій щодо проєктів освітньо-професійних програм; через неформальне спілкування із завідувачем кафедри, деканом факультету, ректором університету; включення студентів у групу розробників освітньо-професійних програм. Про ефективність реалізованих шляхів участі студентів у системі внутрішнього забезпечення якості освіти свідчать результати анкетних опитувань «Освітня програма очима здобувачів». Проаналізувавши дані 2022 та 2023 років, дійшли висновку, що за рік динаміка оцінки освітньо-професійних програм «Тренер з видів спорту» дещо покращилась, зокрема здобувачі вищої освіти на 0.5 % більше задоволені переліком освітніх компонентів навчальних планів; на 2 % ‒ кількістю часу, виділеного на практичну підготовку; загальна оцінка якості змісту освітніх програм та рівень викладання освітніх компонентів покращився, на думку респондентів, на 1.8 %; оцінка якості навчально-методичного забезпечення дисциплін також покращилась на 2.9 %.

Становлення та розвиток змагань з професійного футболу (на прикладі Ліги Європи UEFA)

чт, 09 тра 2024 00:00:00 +0300

Тривала робота організаційних структур, створення економічного конкурентного середовища дало поштовх для утворення та ствердження низки змагань у професійному футболі Європи. Це ставить вимогу з’ясування чинників впливу на її розвиток. Мета – з’ясувати особливості становлення та розвиток професійних змагань з футболу (на прикладі Ліги Європи UEFA). Методи: теоретичний аналіз та узагальнення, системний аналіз, історико логічний, абстрагування, порівняння, формалізація, моделювання. Результати. Ліга Європи (UEFA Europa League) – другі за престижністю змагання у професійному футболі серед клубів Європи. Турнір започатковано у 1971 році, однак йому передував інший – Кубок ярмарків (Inter-Cities Fairs Cup, 1955–1971 рр.). Упродовж свого існування ці професійні змагання зазначали ряду змін формату проведення. Найбільш характерні, на наш погляд стосуються сезонів 2008/09, 2009/10 та 2021/22 (сучасний етап). Незважаючи на зміни у форматі проведення змагань кількісні показники залучених до змагань спортивних клубів постійно зростали. У першому сезоні 1971/72 років участь у турнірі взяли 64 команди з 31 національної асоціації, в сезоні 1994/95 років UEFA – 113 та сезоні 1996/97 років – 117 команд. У 1999 році після злиття двох великих змагань – Кубку володарів кубків UEFA та Кубку UEFA кількість клубів-учасників розширилася до 142 команд, а вже в сезоні 2005/06 їх кількість збільшено до 157. Нині за рахунок масштабування футбольних змагань Ліги Європи у сезоні 2019/20 років участь у турнірі брали 213 команд із 55 асоціацій. Станом на сезон 2022/23 років у Лізі Європи приймають участь загалом 57 команд з усіх 55 асоціацій за рахунок появи ще одних змагань – Ліги конференцій UEFA.
Висновки. Формула участі команд у різних раундах турніру Ліги Європи (Кубок UEFA) зазнавала кількох системних змін, що найбільше відображені у змаганнях станом на сезон 2008/09 років, (починаючи з сезону 2009/10 років) та сучасний варіант (починаючи з сезону 2021/22 років).

Спортивна підготовка юних спортсменів з настільного тенісу в Україні, Канаді та Польщі

Віктор Чиж, Ігор Одноворченко, Тетяна Курилло — чт, 09 тра 2024 00:00:00 +0300

Спортивна підготовка є однією зі складових успіху досягнення високих результатів в настільному тенісі. Аналіз досвіду передових країн світу завжди є доброю практикою виявлення позитивних аспектів та впровадження їх в українську систему спортивної підготовки юних гравців в настільний теніс. Необхідність пошуку нових підходів, які б сприяли якісному оновленню засобів і методів удосконалення спортивної майстерності в настільному тенісі, посилює актуальність та своєчасність здійсненого дослідження в даній сфері. Мета методи дослідження: Мета дослідження полягала у розкритті поетапної спортивної підготовки з настільного тенісу в країнах світу (зокрема, Канаді та Польщі) і в Україні. Для досягнення мети використано комплекс загальнонаукових методів дослідження: метод спостереження задля здійснення різнобічної характеристики широкого кола питань; метод критичного аналізу для дослідження різних джерел інформації; аналізу, синтезу, систематизації, узагальнення. Результати роботи та ключові висновки: В ході дослідження зроблено висновок, що в Україні процес навчання дітей настільному тенісу розпочинається у шкільному віці, натомість в Канаді та інших країнах, які використовують моделі довгострокового розвитку спортсмена, в дошкільному віці відбувається ознайомлення, заохочення та перші навчання базовим багатоспортивним навичкам. В Польщі схожа етапізація до України і передбачається, що на даному етапі навчання настільному тенісу у дітей повинен сформуватися інтерес до настільного тенісу, а завданням тренера є розвинути внутрішню мотивацію і дисципліну тренування. Враховуючи результати порівняння та аналізу, запропоновано переглянути процес навчання настільному тенісу в Україні та додати стартовий етап, який буде передбачати навчання основним руховим навичкам і здійснюватися в дошкільних закладах освіти у вигляді гри в безпечному, стимулюючому та веселому середовищі. В подальшому це полегшить відбір до початкових груп з навчання настільному тенісу та сформує спортивний інтерес дітей до даного виду спорту.

Аналіз розвитку основних рухових якостей жінок-військовослужбовців в період правового режиму воєнного стану

Олена Ярмак, Ольга Черналівська, Ірина Шевченко, Олена Андрєєва — чт, 09 тра 2024 00:00:00 +0300

У статті досліджено та проаналізовано розвиток основних рухових якостей у 30 жінок-військовослужбовців Збройних сил України, в умовах правового режиму воєнного стану. Середній вік учасниць склав 30.8±2.6 років. Мета дослідження полягала в проведенні аналізу розвитку силових якостей, витривалості та координаційних здібностей. Для досягнення поставленої мети ми використовували такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури, аналіз вимог, які висуваються до розвитку основних рухових якостей в сучасних умовах ведення бою; узагальнення передового досвіду з теорії та організації фізичної підготовки військовослужбовців; педагогічне тестування; застосування методу стабілографії та методів математичної статистики. Результати дослідження. Аналіз розвитку витривалості у жінок-військовослужбовців проводили за результатами бігу на 1 км. Час подолання дистанції за медіаною склав 5.45 хв. с, що вказує на низький рівень та згідно шкали оцінки відповідає лише 58 балам із 100 можливих. Виявлено, що 23.3 % (n=7) учасниць мали час подолання дистанції в діапазоні 6.35 хв. с та 7.14 хв. с і змогли набрати всього 38 балів і менше. За результатами аналізу контрольної вправи № 21, спрямованої на оцінку силової витривалості, встановлено, що медіана відповідає 78 балів. Важливо відзначити, що серед учасників дослідження не виявлено жінок-військовослужбовців, які могли б набрати максимальну кількість балів у діапазоні 95-100 за виконання будь-якої контрольної вправи. Отримані нами результати вказують на те, що програма фізичної підготовки потребує корекції з метою підвищення рівня розвитку основних рухових якостей цієї категорії військовослужбовців. Аналіз статичної просторової стійкості тіла у жінок-військовослужбовців, який передбачав порівняння результатів двох проб з відкритими і закритими очима, показав статистично значущі зміни переважної більшості досліджуваних показників. Показники довжини траєкторії коливань центру тиску та середня швидкість переміщення центру тиску виявили збільшення на 401 мм (p < 0.001) та зростання з 5.4 мм·с-1 до 9.1 мм·с-1 відповідно (p < 0.001) у пробі із закритими очима, вказуючи на важливий вплив зорового аналізатора на статичну стійкість та динаміку переміщення центра тиску тіла. Крім того, показник якості функції рівноваги, показав статистично значуще зниження до 72.3 % у пробі з закритими очима порівняно з результатом 90.1 % у пробі з відкритими очима (p < 0.001). Комплексне дослідження статичної просторової стійкості жінок-військовослужбовців включало проведення ускладненої проби Ромберга, що є класичним методом для оцінки статичної рівноваги. Виявлено, що 23.3 % учасниць мали результати вище норми, 40 % – у межах норми, а 36.7 % показали результати нижче нормативних значень, вказуючи на потребу удосконалення методів тренування статичної рівноваги для цієї категорії осіб. Висновок. Отримані результати дослідження розвитку основних рухових якостей у жінок-військовослужбовців в умовах правового режиму воєнного стану є важливим внеском у науковий дискурс та мають значення для практичної діяльності військовослужбовців.