Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

Оцінка задоволеності студентів фізкультурно-оздоровчими послугами на спортивних об'єктах закладу вищої освіти

вт, 20 тра 2025 00:00:00 +0300

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю оцінки рівня задоволеності здобувачів вищої освіти фізкультурно-оздоровчими послугами, що відіграють важливу роль у підтримці фізичного та психоемоційного стану студентської молоді. Достатній рівень залученості до рухової активності та позитивний досвід користування такими послугами сприяють формуванню здорового способу життя. Однак наявність організаційних, методичних і мотиваційних бар’єрів може знижувати ефективність їх впровадження, що потребує наукового аналізу та розробки рекомендацій щодо їх усунення.

Мета дослідження – визначити рівень задоволеності студентів фізкультурно-оздоровчими послугами, встановити чинники, що впливають на цей показник, та розробити пропозиції щодо підвищення якості та доступності таких послуг у закладах вищої освіти.

Методи. У дослідженні взяли участь 172 здобувачі вищої освіти, які заповнили адаптований варіант анкети оцінки якості фізкультурно-оздоровчих послуг із застосуванням модифікованої шкали SQAS. Також було використано опитувальник SF-36 для оцінки показників якості життя студентів. Психометричний аналіз підтвердив високу надійність та валідність застосованих методик.

Результати. Дослідження засвідчило, що ключовими факторами задоволеності студентів є якість матеріально-технічної бази, компетентність персоналу, доступність та зручність послуг, а також наявність індивідуального підходу. Аналіз отриманих даних вказав на необхідність покращення інфраструктури, підвищення рівня кваліфікації фахівців і впровадження адаптованих програм фізкультурно-оздоровчої активності, що враховують специфіку студентської аудиторії.

Висновки. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення освітніх та рекреаційних програм у закладах вищої освіти, що сприятиме підвищенню рівня залученості студентів до рухової активності та покращенню їхнього фізичного й психоемоційного здоров’я.

Дієвість авторської розробки у поліпшенні фізичних можливостей дівчат під час навчання у закладі вищої освіти

Володимир Банах — вт, 20 тра 2025 00:00:00 +0300

Підвищення результативності університетського фізичного виховання передбачає створення кожному здобувачеві персональної освітньої траєкторії. У зв’язку з цим актуалізується проблема персоналізації форм, засобів, параметрів навантаження на основі сталої генетично зумовленої ознаки здобувачів. Мета – встановити особливості вияву та зміни у фізичних можливостях дівчат при використанні авторської розробки у фізичному вихованні в закладі вищої освіти. Матеріал і методи дослідження. У дослідженні взяли участь 79 дівчат 17.2±0.8 років із торакальним і м’язовим соматотипами, які з його початком розпочали навчання в університеті та методом випадкової вибірки були розподілені на експериментальні й контрольні групи. Для діагностики соматотипу використали модифіковану методику Штефко-Островського. Необхідні дані одержували за допомогою загальновизнаних дослідниками рухових тестів. Вони дозволяли оцінити стан розвитку компонентів швидкісних, а також швидкісно-силових якостей, гнучкості, м’язової сили, різних видів координації, силової динамічної й аеробної витривалості. Параметри цих рухових якостей визначали у дослідних групах дівчат за результатами тестування на початку (вересень) та наприкінці (травень-червень) навчального року. Результати. На початку результати у дослідних групах дівчат певного соматотипу були практично однаковими, наприкінці такими: експериментальна група торакального типу – всі 11, м’язового – 10 показників фізичних можливостей поліпшились, у контрольних – тільки відповідно 2 та 1, але при погіршенні здатності до рівноваги. Крім цього, наприкінці 10 з усіх 11 показників були кращими в експериментальних групах, аніж у контрольних (р на рівні від 0.05 до 0.001), а частота рухів у всіх була практично однаковою. Висновки. Експериментальне організаційно-методичне забезпечення фізичного виховання дівчат протягом першого року навчання в університеті призвело до значно кращого результату, ніж традиційне.

Стан сформованості бажання хлопчиків 11–14 років займатись спортом у шкільній секції з боксу

Владислав Вєтошкін, Леся Галаманжук, Вікторія Розмірчук — вт, 20 тра 2025 00:00:00 +0300

На відміну від фізичного виховання, шкільний спорт є видом рухової активності, яку учні здійснюють виключно за власним бажанням. Проте, для багатьох учнів шкільний спорт відіграє важливу роль у навчанні, фізичному та соціальному досвіді. Мета роботи – дослідити індивідуальні особливості бажання хлопчиків 11-14 років займатися у шкільній секції з боксу для підготовки до участі в учнівських лігах «Здорова Україна». Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети було використано комплекс адекватних методів дослідження. Для опрацювання різних джерел інформації застосовували методи аналізу, синтезу, систематизації й узагальнення. На емпіричному рівні дослідження проводилося за допомогою письмового опитування та використанням методів математичної статистики. У дослідженні взяли участь 52 хлопчика, вік кожного знаходився у межах 11-14 років, усі займаються у шкільній секції з боксу та належать до різних соматотипів, діагностика яких відбувалася за допомогою модифікованої схеми Штефко-Островського. Результати дослідження. Виявили низку індивідуальних особливостей, одна з них – зацікавленість боксом зростає з віком, відвідування секції є високим, що свідчить про наявність в хлопчиків відповідної мотивації, деякі з основних мотивів – формування атлетичної будови тіла, зміцнення здоров’я, досягнення високих спортивних результатів. Крім цього, хлопчики виявляють високу готовність до участі у змаганнях, але існує розбіжність між особистим бажанням та оцінкою необхідності участі шкільної команди. З віком зменшується значення перемоги як основної мети, а зростає значення особистого розвитку, хоча частка хлопчиків, які висловлюють бажання стати професійними спортсменами, досить значна. Висновки. Врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх соматотипів, мотивації та спортивних вподобань сприятиме підвищенню ефективності занять спортом та досягненню високих спортивних результатів. Результати дослідження мають практичне значення для оптимізації навчально-тренувального процесу в шкільних секціях боксу та підвищення мотивації учнів.

Характеристика мотивації учнів основної школи до фізичної активності

В’ячеслав Гаврилюк, Леся Галаманжук, Любов Левандовська — вт, 20 тра 2025 00:00:00 +0300

Для деяких учнів уроки фізкультури є єдиною можливістю для вивчення та ведення практики спорту, фізичних вправ та звичок здорового способу життя. Мета роботи – визначити мотиви, потреби та інтереси учнів основної школи для формування їхньої мотивації до фізичної активності. Методи дослідження. Методи дослідження, використані в цьому дослідженні, були різноманітними та комплексними. На теоретичному рівні використовувався комплекс загальнонаукових методів дослідження, включаючи дедукцію, аналіз, синтез, систематизацію та узагальнення, щоб сформувати цілісну картину проблематики теми. Для отримання необхідних даних відповідно до мети дослідження на емпіричному рівні використовувався комплекс адекватних методів, таких як соціологічний метод письмового опитування (з використанням власно розробленої анкети) та методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 152 учні (79 хлопців та 73 дівчини), а саме здобувачі середньої освіти основної школи 5-го, 7-го та 9-го року навчання. Усі учні, що брали участь у дослідженні, належали до основної медичної групи. Результати дослідження. Результати дослідження показали, що більшість учнів мають позитивне ставлення до уроків фізичної культури, проте існує потреба у збільшенні часу на цей предмет та урізноманітненні видів фізичної активності. Виявлено, що мотивація учнів є багатогранною і залежить від віку та статі, а також від індивідуальних інтересів та потреб. Важливими факторами є зміцнення здоров’я, покращення настрою, розвиток спортивної будови тіла та соціальна взаємодія. Дослідження також виявило, що домашні завдання з фізичної культури не є поширеною практикою, а оцінювання досягнень учнів потребує вдосконалення. Учні надають перевагу оздоровчим та розвивальним завданням на уроках, а інтерес до розвитку фізичних якостей зростає з віком. Висновки. Отримані результати свідчать про необхідність індивідуалізованого підходу до фізичного виховання, який враховує мотиваційні потреби та інтереси різних груп учнів. Вдосконалення методів оцінювання та планування занять дозволить підвищити ефективність уроків фізичної культури та зробити їх більш цікавими для школярів.

Фізична активність та якість життя безробітного населення в умовах воєнного стану

Світлана Індика — вт, 20 тра 2025 00:00:00 +0300

Зростання безробіття, що виникло в умовах воєнного стану, стало невід’ємною частиною життя в Україні. В нинішніх умовах, коли ситуація залишається динамічною та нестабільною, питання фізичної активності та якості життя набувають особливої актуальності, особливо серед безробітних осіб працездатного віку Мета дослідження – дослідити вплив фізичної активності на якість життя безробітних осіб працездатного віку в умовах воєнного стану в Україні. Методи дослідження: теоретичний аналіз наукової літератури та документальних матеріалів; анкетування (соціально-демографічна складова), визначення фізичної активності (міжнародний опитувальник IPAQ) та якості життя (міжнародний опитувальник SF-36); методи математичної статистики. У дослідженні взяли участь 197 осіб (165 жінок та 32 чоловіки) у статусі безробітних віком від 18 до 62 років. Результати дослідження. Більшість респондентів (80 % жінок; 68.8 % чоловіків) мали високий рівень фізичної активності. Проте частота занять фізичною активністю у час дозвілля не повністю відповідала рекомендаціям ВООЗ (2020). Інтерпретація результатів дослідження якості життя безробітних свідчить про їх неоднорідність: мінімальні та максимальні значення за деякими шкалами варіювали від 5 до 100 балів (при max=100). Загальний фізичний компонент (ЗФК) становив 48.95 балів, загальний психічний компонент (ЗПК) – 41.59 балів, причому статистично значущих гендерних відмінностей не спостерігалося (p > 0.05). Жінки мали значно вищі показники загального стану здоров’я порівняно з чоловіками, що може вимагати диференційованого підходу до програм підтримки здоров’я. Спеціально організована фізична активність у формі ходьби, яка була найбільш тривалою впродовж дня, позитивно впливала на показники ЗФК та ЗПК, особливо на роль емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності. Висновок. Фізична активність має значний позитивний вплив на різні аспекти якості життя безробітних в умовах воєнного стану. Ходьба є доступними та ефективними засобами підтримки здоров’я та соціальної взаємодії для осіб, які втратили роботу. Водночас, різні види та рівні фізичної активності можуть мати різний вплив на різні аспекти якості життя, що слід враховувати при розробці програм підтримки цієї соціально вразливої групи населення.

Зміни у фізичному розвитку та підготовленості юних баскетболістів протягом першого року базової підготовки в дитячій юнацькій спортивній школі

сб, 10 тра 2025 00:00:00 +0300

Відповідно до Навчальної програми з баскетболу для дитячих юнацьких спортивних шкіл, спеціалізованих дитячих юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву, шкіл вищої спортивної майстерності та спеціалізованих навчальних закладів спортивного профілю спортивна діяльність здійснюється з вихованцями з 8-ми до 17-ти років. Мета дослідження – визначити дієвість використаного змісту у поліпшенні фізичних розвитку та підготовленості юних баскетболістів протягом першого року базової підготовки в дитячій юнацькій спортивній школі. Методи. Використовуючи аналіз літературних джерел, їх систематизацію та узагальнення, теоретично визначили вікові особливості юних баскетболістів груп базової підготовки, які займаються в дитячій юнацькій спортивні школі; медико-біологічні методи дослідження (антропометрія, обвідні розміри грудної клітки, станова динамометрія, кистьова динамометрія провідної руки) дали можливість визначити фізичний розвиток юних баскетболістів; педагогічні методи дослідження (педагогічне тестування, констатувальний педагогічний експеримент) використовували для визначення рівня фізичної підготовленості юних баскетболістів; методи математичної статистики використали для опрацювання емпіричних даних. Результати. Отримані результати дослідження із вияву рівня фізичного розвитку юних баскетболістів свідчать про те, що із п’яти досліджуваних показників суттєво покращився лише один, а саме – станова динамометрія. Мали тенденцію до покращення три показники фізичного розвитку – довжина та маса тіла, обвідні розміри грудної клітки. Один із показників (кистьова динамометрія провідної руки) хоч і покращилась на 4.76 %, але отримані результати були достовірно невірогідними (р ˃ 0.05). Із п’яти показників фізичної підготовленості юних баскетболістів груп базової підготовки першого року навчання суттєво покращились результати у тестовому випробуванні «біг 20 м» (характеризує рівень розвитку швидкісних якостей). Мали певну тенденцію до покращення результати у тестових випробувань «біг 60 м» та «біг 300 м», що відповідно характеризують рівень розвитку швидкісної витривалості та витривалості. Та два тестові випробування «стрибок у довжину з місця» та «стрибок вверх з місця» хоч і покращились на 4.95 % й 3.59 % відповідно, проте були достовірно невірогідними (р ˃ 0.05). Висновок. Отримані результати свідчать, що у процесі навчально-тренувальних занять тренерам необхідно особливу увагу звертати на сенситивні періоди розвитку тієї чи іншої фізичної якості, тренувальний процес будувати із врахування індивідуальних особливостей росту та розвитку юних баскетболістів. Використовувати сучасні технічні засоби навчання, вдосконалення та контролю рухових дій, індивідуальних, групових та командних тактичних дій у нападі та захисті.

Удосконалення організаційно-методичного забезпечення базового мезоциклу підготовки дзюдоїсток

вт, 20 тра 2025 00:00:00 +0300

Стратегія пошуку нових підходів до вдосконалення тренувального процесу вимагає знань щодо можливостей організму чоловіків та жінок. Мета дослідження: удосконалити організацію та зміст базового мезоциклу підготовки дзюдоїсток з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму. Матеріал і методи дослідження. Досягнення мети передбачало вирішення поставлених завдань, використовуючи комплекс методів, зокрема загальнонаукових, практичних та методів математичної статистики. Аналіз спеціальної та науково-методичної літератури мав на меті виявити сучасні підходи до побудови тренувального процесу дзюдоїсток. Спеціальну витривалість аналізували на основі тесту SJFT. Швидкість оцінювали за допомогою виконання вправи учі-комі без відриву ніг партнера від татамі протягом 30 секунд. Оцінку координаційних здібностей здійснювали за результатами виконання 10 перекидів через партнера та виконання 5 забігань на мосту навколо голови вправо і вліво. Опрацювання одержаних емпіричних даних відбувалося за допомогою адекватних методів математичної статистики. Результати дослідження. Визначено п’ять варіантів побудови мікроциклів, які різняться параметрами тренувальних навантажень різної спрямованості. Використовуючи програму встановили, що результати спортсменок у більшості тестів виявилися вірогідно вищими (p < 0.05), ніж на початку експерименту. Зокрема, зміни показників спеціальної підготовленості були зафіксовані за результатами спеціального тесту SJFT: індекс спеціальної витривалості покращився на 3.67 %, (р < 0.05). Покращення також спостерігалося в тесті «учікоміна швидкість за 30 с», де кількість повторень збільшилася на 5.49 %. Висновки. Проведений педагогічний експеримент продемонстрував, що оптимізація організації та змісту тренувальних навантажень з урахуванням біологічних особливостей жіночого організму сприяє підвищенню рівня спеціальної підготовленості дзюдоїсток.

Вплив занять спортивної анімації в умовах розважальних центрів на спосіб життя та сімейне дозвілля

сб, 10 тра 2025 00:00:00 +0300

Активізація рухової активності, покращення якості життя та психоемоційного стану різних груп населення, зміцнення сімейних зв’язків обумовлює актуальність розробки цілісної оздоровчо- рекреаційної технології, орієнтованої на використання засобів спортивної анімації в умовах розважальних центрів. Мета статті – розробити оздоровчо-рекреаційну технологію з використанням засобів спортивної анімації на основі зимових видів рекреації в умовах фізкультурно-оздоровчих та розважальних центрів та оцінити її вплив на спосіб життя та сімейне дозвілля. Методи та організація дослідження. У дослідженні брали участь 66 сімей, що відповідали встановленим критеріям відбору: батьки у першому періоді зрілого віку; наявність дітей дошкільного або молодшого шкільного віку. Оцінка способу життя та особливостей сімейного дозвілля відбувалося на основі розробленого анкетного опитування. Оздоровчо-рекреаційна технологія була апробована в умовах перетворювального педагогічного експерименту, проведеного у розважальних центрах м. Києва. Тривалість експерименту склала шість місяців. Після впровадження запропонованої технології було здійснено оцінку її ефективності. Статистична обробка результатів здійснювалася із використанням програмного забезпечення SPSS Statistics 26.0 (IBM, США) та Microsoft Excel 2019. Результати. Запропонована технологія включала такі основні компоненти: змістовий, методичний, оціночний. Учасники брали участь в організованих заходах оздоровчо-рекреаційної спрямованості на базі фізкультурно-оздоровчих та розважальних центрів, що включали елементи спортивної анімації, зимових видів рекреації та інтегрованих сімейних активностей. Встановлено позитивну динаміку за більшістю досліджуваних показників, зокрема зростання частки сімей, що систематично займаються руховою активністю, активніше використовують зимові види рекреації та збільшують тривалість пішохідних прогулянок як у вихідні, так і в робочі дні. Висновок. Запровадження запропонованої оздоровчо-рекреаційної технології сприяло суттєвому поліпшенню організації сімейного дозвілля, підвищенню рівня рухової активності та залучення батьків і дітей до оздоровчої рухової діяльності.