Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

Рухово-координаційні і тактико-психологічні основи комплексної підготовки самбістів 13–15 років

Denis Tachii — 2024-03-07

Проведено дослідження, спрямоване на вивчення впливу інтеграції на такі сторони підготовки в боротьбі самбо, як рухово-координаційна і тактико-психологічна. Об’єднання зусиль і синергічний ефект були основою гіпотези про можливе поліпшення різних сторін підготовки в боротьбі самбо. Мета дослідження – вдосконалення навчально-тренувального процесу в боротьбі самбо на початковому етапі спортивної спеціалізації на основі інтегрованої підготовки. Завдання дослідження. Вивчення теорії та практики підготовки борців самбо на початковому етапі спортивної спеціалізації, оцінка рівня фізичної, техніко-тактичної, психологічної підготовки борців самбо на початковому етапі спортивної спеціалізації та виявлення існуючих проблем, визначення змісту інтегрованої підготовки борців самбо на початковому етапі спортивної спеціалізації, теоретична розробка та експериментальне обґрунтування методики інтегрованої підготовки борців самбо на початковому етапі спортивної спеціалізації. Висновок. Експеримент за участю 23 спортсменок у віці 13-15 років, що займаються самбо, показав, що синергічна модель навчання техніці рухів борця самбо і паралельне вдосконалення необхідних рухових якостей дозволяє значно знизити часові витрати на підготовку спортсменів. Стимулюючи ті чи інші характеристики поведінки, реакції, мотиви, відносини і коригуючи їх в процесі тренувань і змагальної діяльності можуть бути створені умови для підвищення здібностей ефективно тактично мислити в боротьбі. Результати педагогічного експерименту були оцінені за допомогою серії тестів і контрольних вправ. Порівняння середніх показників до та після експерименту продемонстрували достовірний позитивний вплив запропонованої інтегрованої програми підготовки самбісток на початковому етапі спортивної спеціалізації на такі розділи підготовки, як фізична, технічна, тактична, функціональна та психологічна.

Деякі тенденції та характерні особливості фізичного розвитку чоловіків 36–45 років із круглою спиною

Алла Альошина — 2024-03-07

Аналіз і синтез фахової науково-методичної літератури, дотичної до проблеми пропонованого дослідження, увиразнив напрацювання науковою спільнотою низки теорій на підтвердження доцільності позиціонування постави людини не лише як простого статичного розташування різних біоланок тіла, а передусім як фундаменту здоров’я й основи благополуччя людини. В цілому постуральну стійкість можна розглядати як її здатність зберігатися залишатися якісно незмінною у відповідь на втручання або коливання (включаючи постуральні коливання) в управлінні. Контроль за станом постави є дуже важливою і основною вимогою у повсякденному житті людини. Мета статті полягає у вивчені вікових змін у показниках фізичного розвитку чоловіків 36-45 років із круглою спиною. Методи дослідження. теоретичний аналіз літературних джерел, антропометрія, педагогічний експеримент, математичної статистики. Результати роботи. Дослідження показало, що попри окремі відмінності у показниках довжини тіла, маси тіла та індекс маси тіла на користь чоловіків 36-40 років та у показниках обвідних розмірів стегна на користь чоловіків 41-45 років, статистично значущих відмінностей між ними не доведено (p>0.05). Водночас установлено, що обвідні розміри талії чоловіків 41-45 років на 3.63 см (усього 4.70 %) статистично значуще (p<0,05) більший, ніж у чоловіків 36-40 років. І, так само з обвідними розмірами гомілки, який на 8.24 % статистично значуще (p<0.05) переважає у чоловіків 41-45 років. Висновки. Підсумовуючи вищевикладене, слід акцентувати увагу на тому, що в чоловіків 36-45 років спостерігається надмірна маса тіла. При цьому зафіксовано тенденцію, згідно з якою у чоловіків з віком зростають обвідні розміри талії та гомілки.

Вплив занять кіберспортом на здоров’я здобувачів вищої освіти

Наталія Бишевець — 2024-03-07

На кіберспортсменів діє низка загрозливих чинників. На тлі зростання популярності кіберспорту серед здобувачів вищої освіти дедалі більш актуальним стає питання щодо впливу кіберспорту на їхнє здоров’я. Мета дослідження – дослідити негативні чинники та перевірити вплив кіберспорту на здоров’я здобувачів вищої освіти. Результати. У дослідженні прийняло участь 46 студентів – здобувачів вищої освіти Національного університету фізичного виховання і спорту, з яких 27 займаються кіберспортом. Установлено, що попри відсутність статистично значущих відмінностей (p>0.05), під впливом занять кіберспортом у студентів простежується тенденція до порушень опорно-рухового апарату, посилення скелетно-м’язових болів, погіршення зору. Під впливом кіберспортивної діяльності статистично значуще (p<0.05) посилюється ризик виникнення психоемоційних проблем. Доведено, що найбільш небезпечними чинниками негативного впливу на здоров’я кіберспортсменів є постійна взаємодія з монітором, тривале перебування в статичній позі сидячи за комп’ютером, порушення ергономічно- оптимальної пози користувача ПК, а також порушення балансу між заняттями кіберспортивною та іншими видами діяльності, що спричиняє виникнення психоемоційних розладів. Виявлено, що існують статистично значущі (p<0.05) відмінності між частотою випадків, коли кіберспортсмени характеризуються пасивним способом життя або менше часу приділяють заняттям оздоровчо-рекреаційною руховою активністю порівняно зі студентами, які не займаються кіберспортом. Висновки. Знижений рівень рухової активності у здобувачів вищої освіти, які займаються кіберспортом, може посилювати дію негативних чинників.

Рухова активність дітей з особливими освітніми потребами у процесі змішаного навчання: стан та тенденції

Ярослав Курівський — 2024-03-07

Забезпечення належного рівня рухової активності в умовах змішаного навчання дітей з особливими освітніми проблемами набула особливої актуальності в аспекті їхнього здоров’язбереження. Мета статті – виявлення переваг та недоліків змішаного навчання у забезпеченні належного рівня рухової активності дітей з особливими освітніми проблемами. Матеріал і методи. На теоретичному рівні використано загальнонаукові методи: теоретичний аналіз, систематизація, порівняння різних поглядів на досліджувану проблему, узагальнення даних науково-методичної та спеціальної літератури. На емпіричному рівні з використано метод описового інклюзивного опитування, реалізованого у онлайн форматі. Результати. З’ясовано, що до запровадження карантину, рівень рухової активності дітей з особливими освітніми проблемами, який на 90 % досягав норм, забезпечували в процесі занять інклюзивним фізичним вихованням. Під час карантину досліджено значне погіршення стану рухової активності дітей з особливими освітніми проблемами. На даному етапі установлено зростання рівня рухової активності у позанавчальний час на основі отриманих рекомендацій на заняттях із інклюзивного фізичного виховання в умовах змішаного навчання, яке запроваджено у зв’язку із воєнним станом. Такі результати є висновками із відповідей 87,7 % респондентів, які водночас зазначили, що зменшення рівня добової рухової активності в умовах змішаного навчання не відбулося (100 % опитаних). Поліпшення загального самопочуття на основі збільшення форм рухової активності зауважили 89,2 % респондентів. Висновки. Виявлено переваги та недоліків організації змішаного навчання у забезпеченні належного рівня рухової активності дітей з особливими освітніми проблемами. Серед переваг виокремлено: забезпечення ефективного зворотного зв’язку, сприяння реалізації диференційованого індивідуального підходу, можливість мотивувати до здійснення самостійної рухової активності, позитивний вплив на емоційну сферу, розширення можливостей для дітей з особливими освітніми проблемами щодо отримання інформації. Щодо недоліків, то найважливішими вважаються недоліки технічного характеру, збої Інтернету та низький рівень методичних матеріалів, які б сприяли збільшенню частки самостійної рухової активності дітей з особливими освітніми проблемами, відсутність комунікації та взаємодії з однокласниками.

Показники змагальної діяльності кваліфікованих спортсменок України у таїландському боксі (IFMA)

Юлія Лазурко — 2024-03-07

Особливості техніко-тактичних дій спортсменок у муейтай мало досліджені, тема спортивної підготовки жінок в муейтай залишається поза увагою дослідників, а бачення побудови спеціально-фізичної підготовки часто зрівняне для представниць різних вагових категорій, чи, що ще більш помилково, розглядається в контексті системи підготовки для чоловіків. Мета: встановити особливості техніко-тактичних дій кваліфікованих спортсменок України різних вагових категорій у таїландському боксі (IFMA). Методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової інформації, аналізування документальних матеріалів, педагогічне спостереження, методи математичної статистики. Для отримання об’єктивної наукової інформації стосовно змагальної діяльності було вивчено зміст змагальних сутичок українських спортсменок на підставі відеозаписів змагань з таїландського боксу найвищого рівня в Україні серед жінок, а саме Чемпіонатів України 2019-2023, що проходили у містах: Одеса та Вінниця, Кубків України 2019-2023 – Харків, Львів, Вінниця, Одеса. Результати. Спортивні єдиноборства, серед яких таїландський бокс, стрімко набувають популярності в Україні. Порівняно із станом наукового обґрунтування в більшості видів олімпійських спортивних єдиноборств, кількість наукових даних зі змішаних єдиноборств, зокрема таїландського боксу на національному та міжнародному рівнях є малою. Згідно отриманих результатів більшість поєдинків тривали увесь відведений регламентом час 78,0 % поєдинків та 22 % поєдинків – закінчились достроково. Співвідношення ударів руками, колінами, ліктями та ногами серед українських спортсменок вказало, то тільки 2 % припали на удари ліктями, 30 % на удари колінами, 42 % на удари руками та 26 % на удари ногами. Висновки. Результати аналізу техніко-тактичних дій кваліфікованих спортсменок України різних вагових категорій у таїландському боксі (IFMA) демонструють гостру потреба зміни підходу до тренувального процесу.

Стан організації і реалізації занять з рукопашного бою та психологічної підготовки курсантів

Олег Первачук — 2024-03-07

Ураховуючи умови сьогодення, досвід виконання курсантами завдань військово-професійної діяльності знову підтверджує те, що успішне виконання бойового завдання залежить від рівня фізичної та психологічної підготовленості особового складу. Мета дослідження – проаналізувати думку кадетів щодо організації і проведення занять з рукопашного бою, психологічної підготовки та визначити вплив показників на якість виконання завдань за призначенням. Матеріал і методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань організували і провели анкетне опитування кадетів. Використовували спеціально розроблену анкету, було задіяно 78 курсантів, які навчалися за спеціальністю «Управління діями підрозділів механізованих військ» (2-4 роки навчання). Вік респондентів – 18-25 років (середній вік – 20.8±0.2). Результати. Встановлено, що чинна система фізичної та психологічної підготовки курсантів, майбутня спеціалізація яких – командування механізованими підрозділами, не відповідає особливостям військово- професійної діяльності за обраним фахом та потребує новітніх підходів, удосконалення й упровадження вправ спеціальної спрямованості та підготовки до дій в екстремальних умовах, готовності до виконання бойових завдань. Висновки. Проведене анкетування та аналіз результатів показав, що 59.8 % опитуваних відчувають страх перед виконанням навчально- бойових завдань, 32.2 % піхотинців виконують завдання професійної діяльності не відчуваючи страху, 55.2 % особового складу – відчувають страх під час виконання та розучування нових прийомів (дій), у 34.5 % воїнів все ж таки присутнє відчуття застосування та виконання прийомів рукопашного бою, лише 10.3 % курсантів із впевненістю заявляють про відсутність страху у процесі застосування засобів рукопашного бою та виконання будь-яких прийомів (дій).

Програма фізичної підготовки артилерійських розвідників з використанням елементів спортивного орієнтування

Сергій Романчук — 2024-03-07

У роботі представлені результати проведеного дослідження формування готовності артилерійських розвідників до виконання бойових завдань з використання програми фізичної підготовки з використанням елементів спортивного орієнтування. Автором виявлено фактори, що визначають ефективність розвитку фізичних якостей, та визначено педагогічні умови, необхідні для покращення якості процесу фізичної підготовки у курсантів – артилерійських розвідників засобами спортивного орієнтування. Експериментально доведено високу ефективність авторської програми. Мета дослідження – розробити та перевірити ефективність авторської програми фізичної підготовки артилерійських розвідників з використанням елементів спортивного орієнтування. Матеріал і методи дослідження. Для отримання об’єктивних даних використано такі методи: теоретичні методи (аналіз та узагальнення літературних джерел та емпіричних даних); соціологічні методи (письмове та усне опитування); педагогічні методи (спостереження, експеримент); методи математичної статистики (оброблення експериментальних даних та оцінки їхньої достовірності). З метою виявлення педагогічних умов покращення якості процесу фізичної підготовки у курсантів- артилерійських розвідників, проведено опитування фахівців фізичної підготовки (n=31). Педагогічний експеримент використано для перевірки ефективності авторської програми фізичної підготовки артилерійських розвідників з використанням елементів спортивного орієнтування. Він проводився протягом двох років (2021-2023 рр.). Для перевірки ефективності авторської програми було сформовано ЕГ (n=32) та КГ (n=29). Результати. Результати дослідження довели, що основними педагогічними умовами поліпшення якості фізичної підготовки у курсантів артилерійських розвідників є раціональний розподіл фізичного навантаження у всіх формах фізичної підготовки; правильне планування бюджету часу на фізичну підготовку; наявність навчально-матеріальної бази для розвитку фізичних якостей; висока методичну майстерність керівників занять; якісна організація контролю за процесом фізичної підготовки. Висновки. Встановлено, що методика розвитку спеціальних фізичних якостей фахівців-артилеристів має високу ефективність, яка дозволяє значною мірою підвищити рівень фізичної підготовленості військовослужбовців.