Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

Взаємозв’язок рухової активності та компонентів якості життя внутрішньо переміщених жінок першого періоду зрілого віку

Олена Андрєєва — 2024-11-26

Внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року стрімко зросла кількість внутрішньо переміщених осіб. Так, за даними Міжнародної організації з міграції ООН, у жовтні 2023 року їх налічувалось близько 3 млн 700 тис. осіб. При цьому, недостатньо дослідженою є проблема якості життя внутрішньо переміщених жінок першого періоду зрілого віку.

Мета роботи – оцінити взаємозв’язок між руховою активністю та якістю життя внутрішньо переміщених жінок першого періоду зрілого віку.

Методи дослідження – методи оцінки рухової активності (методика Фремінгемського дослідження), методи оцінки якості життя (опитувальник короткого формату SF-36), методи математичної статистики. Визначено рівні якості життя внутрішньо переміщених жінок першого періоду зрілого віку, рівні їхньої рухової активності та встановлено взаємозв’язок між ними. Доведено наявність взаємозв’язку між показниками рівнів рухової активності та окремими складовими якості життя вказаної категорії населенення, а саме: низький позитивний кореляційний зв’язок (0.26–0.49) між середнім рівнем рухової активності та такими показниками якості життя: роллю фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності, психічним здоров’я, фізичною та соціальною активністю; середній (0.50–0.69) між середнім рівнем рухової активності та життєздатністю; негативний між низьким рівнем рухової активності і психічним здоров’ям, життєздатністю, фізичною активністю.

Висновок. Результати вказують на прямий позитивний зв’язок між рівнем рухової активності та якістю життя респондентів та дають підстави для подальших досліджень і розроблення програм на основі використання засобів оздоровчо- рекреаційної рухової активності з метою поліпшення якості життя, фізичного та психоемоційного станів осіб зрілого віку.

Особливості фізіологічних характеристик юнаків при використанні різних параметрів фізичної активності у закладі вищої освіти

Володимир Банах — 2024-11-26

У статті представлено результати дослідження з визначення особливостей вияву і зміни функціональних характеристик у юнаків, які використовували різні параметри фізичної активності під час першого року навчання у закладі вищої освіти.

Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 75 юнаків віку 17,9±0,4 років, які належали до різних соматотипів та не мали застережень щодо використання різних обсягів фізичної активності. Методом випадкової вибірки для кожного соматотипу сформували експериментальну і контрольну групи. У них використовували однакові експериментальний та традиційний чинники забезпечення фізичної активності. Розбіжності полягали в тому, що перший зазначений чинник передбачав фізичні навантаження, які визначали з урахуванням поточного стану розвитку рухових якостей юнаків із кожним соматотипом та розроблених нами для цих соматотипів нормативів оцінки. Основу змісту занять формували, виходячи з інтересів і побажань юнаків, викладач здійснював лише загальну організацію, коригування деяких засобів, методів, оптимізацію параметрів відповідно до поточних можливостей юнаків. У контрольних групах змістом були загальноприйняті параметри навантажень, які використовують при розвитку певної рухові якості; підставою для визначення якостей для розвитку на заняттях, був рівень вияву, що найбільше відрізнявся від необхідного згідно рекомендованих дослідниками середньовікових нормативів оцінки. Для діагностики соматотипу використовували модифіковану методику Штефко-Островського. необхідні емпіричні дані одержували, використовуючи добре відомі функціональні тести, які дозволяли визначити артеріальний тиск, частоту пульсу в різних ситуаціях, життєву ємність легень, а також індекси Робінсона, Мартине, силовий і життєвий. Тестування здійснювали на початку і наприкінці експерименту.

Результати. Протягом навчального семестру в експериментальних групах юнаків із А-типом і Д-типом поліпшилися по 4 рухові якості, в юнаків із Т- і М- типами – по 2, тоді як у контрольних групах по 1 і тільки в А- та М- типах. При порівнянні результатів експериментальної і контрольної груп певного соматотипу наприкінці більш високі результати виявили в перших. У А-типі таких було 2 показника, у Т- і М- типах – по 3, Д-типі – 1; у інших показниках значення не відрізнялися.

Висновки. Експериментальний чинник дозволяє досягти значно кращого результату в поліпшенні фізіологічних характеристик юнаків, ніж традиційні організація і зміст університетського фізичного виховання, які не передбачають використання елементів персоналізованого підходу, реалізовані в експериментальних групах.

Особливості психоемоційного стану кіберспортсменів

Світлана Бобренко — 2024-11-26

У статті подано інформацію про доцільність використання засобів рухової активності для покращення психоемоційного стану кіберспортсменів. Тренерам кіберспортивних команд належить приділяти значну увагу, як високому професійному рівню, так і стану здоров’я гравців та запобігати можливим фізичним та психологічним проблемам спортсменів. Мета дослідження – визначити особливості психоемоційного стану кіберспортсменів.

Методи та організація дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані такі методи дослідження: теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення даних фахової науково- методичної літератури та документальних матеріалів, інформації світової мережі Інтернет; соціологічні, психодіагностичні методи дослідження (Тест «Рівень емоційної стійкості» (Є. Тарасов), Тест визначення рівня стресу (за В. Щербатих), Методика «Самодіагностика психічних станів» (за Г. Азейнком), Діагностика «Емоційного інтелекту» (Н. Холл)); метод порівняння та зіставлення; методи математичної статистики. В дослідженні брали участь 35 студентів 17–22 років, які навчаються за ОП «Кіберспорт» Національного університету фізичного виховання і спорту України.

Результати дослідження. У статті подано результати оцінки та аналізу психоемоційного стану кіберспортсменів. В умовах воєнного стану в нашій країні показних психологічного здоров’я погіршився. Встановлено, що кіберспортсмени мають недостатній рівень рухової активності, значна кількість з них відчувають незадоволеність життям, мають середній рівень здоров’я та знижені показники психічного здоров’я, що потребує обґрунтування та розробки оздоровчих заходів, спрямованих на підвищення рівня здоров’я, рухової активності та психоемоційного стану.

Висновки. Результати дослідження свідчать, що понад 50 % кіберспортсменів оцінюють свої психоемоційні показники на рівні нижче середнього. Це необхідно враховувати при розробці програм психоемоційної підготовки кіберспортсменів, що сприятиме їхній професійній довговічності та ефективності на змаганнях.

Особливості самооцінки фізично ї підготовленості , здоров’я сільських та міських підлітків

Мирослав Дутчак — 2024-11-26

Враховуючи значний вплив соціального середовища та різні умови фізичного виховання в міських і сільських школах, дослідження самооцінки фізичної підготовленості та здоровʼя підлітків є актуальним для їхнього фізичного розвитку та становлення самосвідомості. Мета роботи – визначення особливостей самооцінки фізичної підготовленості та здоровʼя підлітків, які проживають і навчаються в міській та сільській місцевостях.

Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 80 юнаків міських та сільських закладів загальної середньої освіти. Для вирішення завдань нашого дослідження було використано такі методи: аналіз літературних джерел, опитувальник «Самоопис фізичного розвитку», методи математичної статистики.

Результати дослідження показали суттєві відмінності в самооцінці фізичної підготовленості між юнаками з Києва та Білоцерківського району. У Києві більше школярів мають завищену (20 %) та високу (40 %) самооцінку, тоді як у сільській місцевості переважає середній рівень (60 %). Низьку самооцінку мають 10 % юнаків сільської місцевості та лише 5 % у місті. Це вказує на більшу впевненість міських школярів, що може бути пов’язано з кращими умовами для фізичного виховання та вищими соціальними стандартами. Сільські підлітки демонструють більш цілісне розуміння здоров’я, пов’язуючи його з руховою активністю, фізичними здібностями та загальною самооцінкою. Їхнє уявлення про здоров’я формується під впливом активного способу життя, доступності природного середовища та соціальних норм, які сприяють руховій активності. Міські підлітки частіше асоціюють здоров’я з окремими фізичними характеристиками, такими як координація та гнучкість, що можуть бути пов’язані з популярними видами рухової активності серед міської молоді. Їхнє уявлення про здоров’я може бути більш поверхневим та зосередженим на естетичному аспекті.

Висновки. Дослідження чітко продемонструвало, що місце проживання має значний вплив на те, як підлітки оцінюють свою фізичну форму. Ті, хто живе в сільській місцевості, завдяки активному способу життя, сформували більш реалістичне уявлення про свої фізичні можливості, особливо щодо здоров’я та сили. Натомість, міські підлітки, під впливом сучасних ідеалів краси, часто переоцінюють свою фізичну форму, не помічаючи деяких недоліків.

Особливості змагальної діяльності спортсменів в українських національних видах єдиноборств

Андрій Литвиненко — 2024-11-26

Стратегія пошуку нових підходів до вдосконалення тренувального процесу в українських єдиноборствах дуже важлива. Серед нових підходів виділяються: тренування спортсменів різних тактичних стилів та вдосконалення швидкісно-силових якостей спортсменів на фоні фізичної втоми. Мета дослідження – визначити показники змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів козацького двобою та хортингу з урахуванням тактичного стиля ведення поєдинку.
Методи дослідження - традиційні методи наукових досліджені в сфері спортивної діяльності: селективний аналіз даних спеціальної літератури зі спортивних єдиноборств, методи математичної статистики, педагогічні спостереження, інструментальний метод – відеозйомка змагальних поєдинків та метод експертних оцінок.
Результати дослідження. Показники змагальної діяльності мають суттєві відмінності, як у різних змагальних розділах («Борня 1», «Герць 3», «Двобій») та і у спортсменів окремих тактичних стилів ведення поєдинку («ігровики», «темповики », «ударники», «борці»). Більш якісні коефіцієнти мають спортсмени «ігрового» стилю по відношенню до «темповиків» в ефективності захисних дій (t=2.67; p<0.05), ефективності підготовчих дій (t=2.40; p<0.05), ефективності ситуаційних дій (t=2.60; p<0.05). Більш високій коефіцієнт витривалості визначено у спортсменів «темповиків» (t=2.36; p<0.05). Єдиноборці «Герць 3» «борцівського» стилю переважають в показниках коефіцієнту ефективності захисних дій (t=2.18; p<0.05) та «коефіцієнту витривалості» (t=2.22; p<0.05). Натомість спортсмени «ударного» стилюмають перевагу в коефіцієнті ефективності підготовчих дій (t=2.20; p<0.05). В хортингу «Двобій» спортсмени «борцівського » тактичного стилю ведення поєдинку переважають спортсменів «ударників» в коефіцієнті ефективності захисних дій (t=2.31; p<0.05) та коефіцієнті витривалості (t=2.11; p<0.05).

Визначення найпопулярніших видів фізкультурно-оздоровчих занять серед молоді та дорослого населення різни х країн (Польща, Китай, Україна )

Alexander Skaliy — 2024-11-26

Фізкультурно-оздоровча діяльність є важливим аспектом життя сучасної людини, яка впливає не лише на фізичне, але й на психічне здоров’я. У контексті глобальних тенденцій до ведення здорового способу життя, фізична активність відіграє ключову роль у профілактиці захворювань, підтримці нормальної маси тіла та покращенні якості життя. Мета дослідження – виявити найпопулярніші види фізкультурно-оздоровчих занять серед молоді та дорослого населення різних країн, а також аналіз факторів, що впливають на вибір тієї чи іншої форми
занять. Методи. У досліджені використано теоретичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічні, соціологічні методи дослідження та методи математичної статистики. Дослідження проводилися в Польщі, Україні та Китаї. У дослідженні взяли участь 392 здобувачі вищої освіти (з Польщі – 142, з України – 114, з Китаю – 136 студентів) та 303 особи зрілого віку (з Польщі – 102, з України – 96, з Китаю – 105 осіб). Середній вік молоді склав 19.4±2.52 років, а дорослого населення – 43.6±5.38 років.
Результати. В результаті проведення анкетування студентської молоді та дорослого населення Польщі, Китаю та України виявлено різні переваги у виборі видів рухової активності в залежності від їх країни перебування. Також встановлено фактори, такі як: соціокультурні особливості, розвиток інфраструктури, економічні фактори, кліматичні умови тощо, впливають вибір студентської молоді та дорослого населення видів рухової активності.
Висновки. Встановлено, що вибір видів фізкультурно-оздоровчої діяльності у різних країнах відображає культурні особливості та наявні умови для занять фізичною культурою та спортом. Також у виборі видів фізичної активності відіграє важливу роль розвиток спортивної інфраструктури в країнах. Загалом, молодь та доросле населення Польщі, Китаю та України активно займаються спортом, проте існують значні відмінності в уподобаннях залежно від країни та
віку.