Вісник Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров’я людини

Вивчення впливу стретчинга на ефективність силового тренування «full body» і відновлення у жінок середнього віку

2024-07-30T10:35:18+03:00

В даному дослідженні було вивчено вплив стретчинга на ефективність силового тренування «full body» і на процес відновлення після неї у жінок 45-50 років. Передбачалося, що застосування занять стретчингом в день відпочинку між основними силовими навантаженнями може чинити помітний вплив на показники фізичної підготовленості (здатності до виконання контрольних тестів на швидкість, силу, гнучкість) і на ступінь відновлення (чуттєве сприйняття у вигляді бажання займатися і ступінь м’язового болю) у жінок середнього віку, що займаються фітнесом. Мета дослідження – вдосконалення методики оздоровчих занять фізичними вправами силової спрямованості з жінками середнього віку. Завдання дослідження: аналіз актуальних досліджень в області методики проведення силових тренувань і тренувань на гнучкість з жінками середнього віку; розробка
програми занять стретчингом для жінок 45-50 років; оцінка впливу додаткових занять стретчингом на показники сили, швидкості, гнучкості і на чуттєве сприйняття після силового тренування у жінок 45-50 років. Висновки: регулярні 40-хвилинні заняття стретчингом, що містять динамічні активні вправи і використовуються в дні відпочинку між силовими тренуваннями за програмою «full body» жінками 45-50 років протягом 8 місяців роблять позитивний вплив на показники сили, гнучкості, швидкості рухів. Також даний підхід до чергування силового навантаження і стретчинга може бути ефективним для відновлення після інтенсивних силових тренувань. В експериментальній групі були зафіксовані достовірні позитивні зміни в наступних тестах: присідання зі штангою (p<0.01), підтягування на перекладині (p<0.01), нахил вперед (p<0,01), жим штанги від грудей (p<0.05), розуміння прямих ніг у висі (p<0.05), м’язовий біль і обмеженість рухів (p<0.01), бажання виконувати силові вправи (p<0.01).

Стан стресостійкості та вияву морфофункціональних показників дівчат протягом першого року навчання у закладі ви щої освіти

2024-07-30T10:55:12+03:00

Вивчення стану розвитку функціональних можливостей та стресостійкості здобувачів вищої освіти під час першого року навчання у закладі вищої освіти є дуже важливим для підвищення їх адаптаційних можливостей в аспекті готовності до різноманітних життєвих ситуацій і викликів. Мета дослідження – визначити стан стресостійкості та функціонування систем організму дівчат протягом першого року навчання у закладі вищої освіти. Методи дослідження: анкетне опитування (для аналізу стресостійкості здобувачів за методикою В. Щербатих), антропометрія, пульсометрія, спірометрія, динамометрія за стандартними методиками (для визначення індексу Руфф’є (ІР), силового (СІ), життєвого (ЖІ) індексів). Отримані дані у зазначених показниках щодо функціональних можливостей серцево- судинної, дихальної, м’язової систем організму опрацьовували адекватними методами математичної статистики. Результати дослідження. У більшості (79 %) дівчат виявили стрес, а це свідчить про їхню потребу в спеціальних методиках і фахових консультаціях щодо його зняття; тільки у 4.6 % дівчат були відсутні виразні ознаки стресу. Водночас з’ясували, що морфологічні показники дівчат відповідали нормі, проте функціональні показники відзначалися відмінним від достатнього рівнем. Це не сприяєформуванню у дівчат захисного механізму, особливо необхідного під час вияву стресових станів. Про зазначене свідчили такі дані: ІР склав 11.5 ± 0.5 у. о., тобто відповідав задовільному рівню,СІ знаходився на нижчому від середнього рівні (46 ± 1.2 %), а ЖІ – на середньому (50 ± 1.2 мл·кг-1). Висновок: за використаними показниками психічний і фізичний стан дівчат під час першого року навчання у закладі вищої освіти є відмінним від необхідного, а це не сприяє поліпшенню їхнього здоров’я,особливо в умовах підвищених можливостей стресу.

Зміни у фізичній підготовленості учнів ліцею спортивного профілю

2024-07-30T11:27:25+03:00

У статті досліджено показники рухових якостей учнів 10-х класів ліцею спеціалізованого закладу освіти спортивного профілю. Кількість учасників складала 210 осіб, середній вік представників 15.46 років. Мета дослідження – визначити рівень фізичної підготовленості учнів 10-х класів ліцею та дослідити його динаміку протягом трьох років. Методи та організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2020-2022 років на базі загальноосвітнього ліцею Харківського фахового коледжу спорту. Для аналізу рівня розвитку основних рухових якостей було обрано стандартні тести шкільної програми фізичної культури для визначення показників швидкісних здібностей, спритності, сили, швидкісно-силових здібностей та витривалості. Для доведення закономірностей, виявлених у процесі дослідження та перевірки гіпотез обрано одновимірний статистичний аналіз за t-критерієм Стьюдента. Результати дослідження. Результати дослідження показали, що середньостатистичні показники фізичної підготовленості учнів 10-х класів загальноосвітнього ліцею Харківського фахового коледжу спорту наборів 2020-2022 років є кращими за наявними у науково-методичній періодиці даними однолітків, які навчаються в загальноосвітніх школах. У вихованців спортивного ліцею середні значення бігу 60 метрів знаходяться в межах від 8.5-8.4 с; результати виконання вправи човниковий біг 4×9 м знаходяться в межах 9.1-9.2 с; підтягування на високій перекладині 8.2-8.8 повторень, стрибок у довжину з місця в діапазоні від 219 до 222 см; бігу 1500 м в межах 5.29-5.36 хв. Результати виконання вправ відповідають високому рівню компетентності для представників цього віку. Статистичний аналіз отриманих даних засвідчив, що учні контрольної групи 2022 року у порівнянні із представниками 2020 року продемонстрували гірші результати у вправах, призначених для визначення показників швидкості, спритності та витривалості (p<0.05); показники сили та швидкісно-силових здібностей статистично достовірних відмінностей не мають. Висновок. Систематичні цілеспрямовані заняття в спортивних секціях та підвищений рівень фізичної активності дозволяють забезпечити високий рівень компетентностей у виконанні стандартних рухових тестів. Проте, протягом трьох років дослідження статистично достовірно погіршуються показники швидкості, спритності та витривалості вихованців спортивного ліцею.

Виявлення мотивації людей похилого віку до занять різними видами рухової активності

2024-07-30T13:28:27+03:00

Рухова активність має дуже важливий вплив на самопочуття та здоров’я людей похилого віку. Регулярні заняття фізичними Вправами покращують якість життя, зменшують ризик виникнення різних хвороб та уповільнюють процеси старіння. Стаття присвячена мотивації осіб похилого віку до занять руховою активністю. Мета дослідження – визначити мотивацію до занять різними видами рухової активності людей похилого віку України та Польщі. Методи. У досліджені використано теоретичний аналіз науково методичної літератури, педагогічні, соціологічні методи дослідження та методи математичної статистики. Дослідження проводилися на базі Інституту спорту і фізичної культури Університету економіки в Бидгощі (Польща) та Харківської державної академії фізичної культури (Україна). В експерименті брали участь 120 (по 30 чоловіків і жінок з України та Польщі) осіб похилого віку (середній вік склав 66.12 ± 2.98 років). Результати. В результаті аналізу анкетування людей похилого віку з’ясовано переваги у виборі різних видів рухової активності чоловіків та жінок, які мешкають у Польщі та Україні. В ході вивчення мотивації до занять руховою активністю людей похилого віку виявлено, що основними мотивами є поліпшення стану здоров’я, спілкування з друзями та підтримання фізичної форми. Висно вки. Встановлено, що в Польщі найпоширенішими видами рухової активності серед людей похилого віку є плавання, скандинавська ходьба, оздоровчий туризм та їзда на велосипеді; в Україні перевагу надають тим самим видам рухової діяльності окрім їзди на велосипеді, що пов’язано з недостатньо розвинутою інфраструктурою та технічним забезпеченням в Україні. Визначено мотиви занять фізичною активністю людей похилого віку. Так, пріоритетними виявились оздоровчо-рекреаційні, комунікативні та профілактичні.

Складові фахової кваліфікації вчителів фізичного виховання Китаю

2024-07-30T14:15:58+03:00

Процес формування фахівця якісно нового рівня суттєво стримується наявним розривом між досягненнями науки й освітою, тому різко знижується коефіцієнт корисного використання наукових відкриттів і нових технологій, фундаментальне знання витісняється зі змісту освітніх процесів прикладними знаннями. Важливим видом професійної діяльності є педагогічна, особливістю якої є спеціальний психолого-педагогічний вплив на учнів враховуючи їх вікові й індивідуальні характеристики, на інтереси, нахили, очікування, захоплення; специфіка такої діяльності полягає в педагогічному управлінні процесом формування та розвитку особистості. Мета дослідження – визначити складові фахової кваліфікації вчителів фізичного виховання Китаю. Методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення даних літературних джерел, соціологічні методи дослідження (анкетування «Профіль шкільного здоров’я: анкета вчителя фізичного виховання (School health profiles lead physical education teacher questionnaire)», методи математичної статистики. Результати роботи. В дослідженні прийняли участь 50 вчителів фізичного виховання Китаю (27 жінок та 23 чоловіки). Експеримент проводився в Пекінській школі іноземних мов на базі Університету іноземних мов (Пекін), експериментальній школі Хайдянь (Пекін), середній школі Університету Цінхуа (Пекін), середній школі Циндао Юцай (провінція Шаньдун - Циндао). Встановлено, що для професійного зростання та підвищення кваліфікації 50 % вчителів зазначають про необхідність розширення бази знань про інтервенції залучення дітей до занять організованою руховою активністю середньої та високої інтенсивної; технології спрямовані на розробку індивідуальних програм рухової активності цікавлять 36 % опитуваних вчителів; 26 % вчителів фізичного виховання хочуть поглибити свої знання новітніми технологіями формування прикладних рухових умінь та навичок в різних видах спортивної діяльності. Висновки. Отже, професійна компетентність вчителя проявляється в сукупності фахових знань, умінь і навичок, які відображають теоретичну, практичну і методичну підготовленість, здатність до їхньої творчої реалізації в різних соціальних ситуаціях практичної професійної діяльності в сфері фізичного виховання.

Відновлення фізичної працездатності в процесі підготовки спортсменів, які спеціалізуються в дзюдо

2024-07-30T14:47:09+03:00

Відновлення є важливим чинником підвищення працездатності спортсменів. Для відновлення фізичної працездатності спортсменів, які спеціалізуються у дзюдо, необхідно використовувати спеціальні методи та засоби, що активізують відновні процеси в їхньому організмі. Серед різноманітних стратегій відновлення нашу увагу привернули методики фізичної реабілітації. Мета дослідження: оцінити ефективність лікувальної гімнастики з використанням ізометричних вправ та постізометричної релаксації у відновленні фізичної працездатності спортсменів, які спеціалізуються у дзюдо. Матеріал та методи дослідження. Досягнення мети передбачало вирішення поставлених завдань, використовуючи комплекс методів, зокрема загальнонаукових, практичних та методів математичної статистики. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури включав друковані літературні джерела та бази даних Scopus, SPORT Discus, Web of Science, Scholar. В цілому проаналізовано понад 70 джерел інформації, після цього проведено останній огляд та виокремлено 30 джерел літератури, матеріал яких було опрацьовано за допомогою загальнонаукових методів. Результати. Встановлено, що 54,55 % спортсменів, які спеціалізуються у дзюдо, пред’являли скарги щодо болю у м’язах слабкої або помірної інтенсивності. Результати проведення порівняльного експерименту показали, що рівень больового синдрому знизився у спортсменів основної груп з 3,2 до 2,1 бала, при p<0,05. Висновки. Застосування лікувальної гімнастики з використанням ізометричних вправ та постізометричної релаксації сприяє відновленню фізичної працездатності спортсменів, які спеціалізуються у дзюдо. Проте не зафіксовано впливу запропонованої методики на розвиток гнучкості.