Особливості змагальної діяльності спортсменів в українських національних видах єдиноборств

Анотація

Стратегія пошуку нових підходів до вдосконалення тренувального процесу в українських єдиноборствах дуже важлива. Серед нових підходів виділяються: тренування спортсменів різних тактичних стилів та вдосконалення швидкісно-силових якостей спортсменів на фоні фізичної втоми. Мета дослідження – визначити показники змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів козацького двобою та хортингу з урахуванням тактичного стиля ведення поєдинку.
Методи дослідження - традиційні методи наукових досліджені в сфері спортивної діяльності: селективний аналіз даних спеціальної літератури зі спортивних єдиноборств, методи математичної статистики, педагогічні спостереження, інструментальний метод – відеозйомка змагальних поєдинків та метод експертних оцінок.
Результати дослідження. Показники змагальної діяльності мають суттєві відмінності, як у різних змагальних розділах («Борня 1», «Герць 3», «Двобій») та і у спортсменів окремих тактичних стилів ведення поєдинку («ігровики», «темповики », «ударники», «борці»). Більш якісні коефіцієнти мають спортсмени «ігрового» стилю по відношенню до «темповиків» в ефективності захисних дій (t=2.67; p<0.05), ефективності підготовчих дій (t=2.40; p<0.05), ефективності ситуаційних дій (t=2.60; p<0.05). Більш високій коефіцієнт витривалості визначено у спортсменів «темповиків» (t=2.36; p<0.05). Єдиноборці «Герць 3» «борцівського» стилю переважають в показниках коефіцієнту ефективності захисних дій (t=2.18; p<0.05) та «коефіцієнту витривалості» (t=2.22; p<0.05). Натомість спортсмени «ударного» стилюмають перевагу в коефіцієнті ефективності підготовчих дій (t=2.20; p<0.05). В хортингу «Двобій» спортсмени «борцівського » тактичного стилю ведення поєдинку переважають спортсменів «ударників» в коефіцієнті ефективності захисних дій (t=2.31; p<0.05) та коефіцієнті витривалості (t=2.11; p<0.05).